Головна

Туристичні будівлі I місце

Туристичні будівлі I місце

10798013

Автор:

Nikoloz Kasradze
Lasha Losaberidze

Номінація: «Туристичні будівлі » (готель, мотель, СПА, ресторан)
Об’єкт: DUTU MEGREL HOTEL

Завантажити pdf

10803732

Автор:
David Khabuliani
Nikoloz Kasradze
Lasha Losaberidz

Номінація: «Туристичні будівлі » (готель, мотель, СПА, ресторан)
Об’єкт: APART HOTEL

Завантажити pdf

02-8055

Автор:

Балабан Талліса Ігорівна
Главенчук Дмитро Анатолійович
Чубаров Олександр Олександрович
Керівник: Ковальчук Ярослав Михайлович

Номінація: «Туристичні будівлі » (готель, мотель, СПА, ресторан)

Завантажити pdf

03-9000

Автор:
Yuliia Batkova
Haykaz Poghosyan
Керівник:
Chizzoniti Domenico Giuseppe

Номінація: «Комплекси»  Курортні території
(готелі, база відпочинку, кемпінг, санаторій)

Об’єкт: ” EXPERIMENTAL PUBLIC AND CULTURAL CENTERS IN THE OLD TOWN OF PRAGUE ”

Prague is located in the centre if the Czech basin, surrounded by mountain ranges. The main reason for its location was a set of fords with an advanta- geous central position on the Vltava River, which draws the south-northern axis of Bohemia. In addition the Vltava river flows through deep
valleys with steep slopes, so in old times it was difficult to cross.
At the 10th century Jewish settlement was established at the ford across Vltava river. 1041 the Romanesque reconstruction of Vysehrad was made. Later on 12 century the consolidation was made of settlements around the Old Town marketplace including present day streets Karlova,
Kaprova, Husova and Celenta. Beggining of 13the century the Jewish Ghetto and cemetery was made. The information about early Jewish settlement and their individual housing in Prague around
that time is fragmented. However, Základy starého místopisu pražského (1437 – 1620) already provides materials for the early topographic analysis of Prague, W.W. Tomek listed 143 Jewish individual houses in the ghetto area.
The entire area of the Jewish settlement through years was fenced and thus separated from its Christian surrounding. The Ghetto was an area with its own configuration composed of its main streets and its side routes. Similar Jewish settlements are known in Spain, Portugal, Italy of the
same time. In 1897 started clearance of the city that covered Jesefov quarter and New Town and nothing could stand on its way. The Prague ghetto and its neighbourhood were demolished and a
new residential quarter was built. This aspect of the research as transformations in the Old Town of Prague and modifications in the organisation of the jewish quarter is described through the result of the mapping process.
The existence of separated Jewish quarters, usually surrounded by the wall, originated in the preferences of the Jews to live in a way to keep their laws and traditions and defend themselves if need be. The idea of a ghetto in its restricted sense resulted from the tendency implanted in
Christianity to isolate the jews. While Jewish quarters may have been a feature of the middle ages, the establishment of the first ghetto by name took place in the renaissance era. The Ghetto’s Jews did not refer to their enforced residence as a jail. Rather, it was a ‘camp of the
Hebrews,’ a place of Holiness on the way to the Promised Land.
THE JEWISH APPROACH TO ARCHITECTURAL FORMS
All areas of Jewish life supposed to be determined by the rules of the Halakhah, the Jewish religious law. In fact, in the European Diasporas, cultural and political circumstances often prevent Jewish communities from observing this goal. Overall, the Jewish communities had to submit to the will of the local authorities in many ways in regards to the outer appearance of the synagogue. However, they could take decisions concerning the interior scape and therefore just the ritual space of the
synagogue can be seen as a true reflection of the demands of the Jewish law. The synagogue is the only tipe that can refer to the so called “jewish typology” with its centric composition enforcing the fence of the community being inside. The Torah Ark and the bimah are two crucial elements which define the arrangement within the synagogue and distinguish it from other sacred rooms about location of those according to Torah there are surprisingly just a few rules that had to be respected. Usually large synagogues were erected as a centric buildings with bimah in the middle so that everyone can hear the Torah reading. Such composition can be found in synagogues all over the Europe. In a wide context of religious
history, these architectural features lastly suggest a basic principle of the Jewish attitude towards forming.
IS THERE ANY JEWISH ARCHITECTURE?
It can be argued, rather there is such a thing as Jewish space or for that matter anything that can be called Christian space or any other ethnic space that remains constant or essential despite changes in time, place, and religious or ethnic practice. It is impossible to pin down ethnic space even at one time in one location, and to explain why shall address both synagogue architecture and the Jewish Museum in Berlin.
Certainly, spatial configurations assist various kinds of prayer. In traditional synagogues of the Ashkenazi (German) rice, the bimah platform for the reader of the Torah is situated in the centre of the congregation. The u-shaped configuration of seats around the bimah enables all the participants to see and hear the reader, and it allows eye-contact with each other to reinforce the sense of community and mutual participation. But the arrangement of sears in many Sephardi synagogues is equally helpful. A common interior arrangement aliens the seats on the long walls, so that the
congregation can look in one direction to see the ark, or repository for the Torah scrolls, and in the opposite direction to see the bimah platform from which the scrolls are read. In this arrangement, too, the congregation members can see each other and feel bound together as a group. The
Ashkenazi space is centralised; the Sephardi space is bi-focal. Which is Jewish? Perhaps both. But neither is exclusively Jewish: Roman Catholics since 1965 have often worshipped in centralised spaces, like those of Ashkenazi Jews. Cathedral choir arrangements and the form of university
chapels are virtually the same as those of Sephardi synagogues; in major churches, the configuration assists choral responses and in chapels, it perhaps coincidentally enforces discipline since everyone is visible and therefore cannot doze off during services. What’s more, there are other synagogue configurations. Most common today in the USA and
Western Europe is an axial arrangement in which the bimah is placed close to the ark at one end of the synagogue, a configuration much like that of many churches and probably influenced by Protestant church interiors. Is this not Jewish, considering that even though for almost two hundred
years, this has been a spatial configuration that has suited a majority of the American faithful? Only the extreme Orthodox would claim that Re- form and Conservative Judaism are not Jewish. The surroundings for these spatial configurations varied greatly, so that it is hard to claim any
physical form as the standard for Jewish worship, or as Jewish space, or any sort of word space that refers to something tangible.
THE PROPOSAL The project located in the Old Town of Prague (Josefov Ghetto), which is a contradicted and complex site as the overlap between Jewish and local culture exists. However, cultural difference
did not affected the overall appearance of the city center of Prague. As the research on urban transformations of Prague city showed the site saw many urban transformations including the demolition of the old Jewish Ghetto, that make many questionable places for an architectural and
urban discourse. One of the main Urban transformation was the demolition of the Jewish Ghetto( Synagogues, narrow street pattern, etc.), which make the place nowadays far from homogeneous appearance as an old part of the city. The proposal deals with the understanding the
relationships between different cultures that coexisted together through the centuries. As a result of this fact, the idea of the design experimental spaces become possible. The project was located in three sites across the Pařížská street which starts from the Old Town Square of Prague and
continues to the Check Bridge. Nowadays urban fabric based on the demolition of the Old Jewish Ghetto and creating a new urban pattern. This changes were always been an issue of resolving the heritage and cultural identity of the place. The project divided into three different Public and Cultural centers, which are in their architectural language are Experimental. The first site was in the intersection of the Vltava River and the Check Bridge. From the first site, the place is ordinary, however, it deals with the intersection of two different urban patterns one from the
old times and another one with the result of new urban development. Our approach of this particular site, which in fact is parallel to the Vltava river, is creating an experimental theatre. The theatre composed of three main elements including the long exhibition space, the theatre and the library.
This element of the complex is composed together in a way that they can function together opening toward the centre, as it can become an experimental theatre. Second site is located south to the first one, as in between them is located the hotel building, which was the result of the urban changes after the demolition of Ghetto. This site is surrounded in three sides with the old buildings and creates a square along the street. The idea of the proposal for this site is to keep the ground floor open to the public and develop the architectural space underground.
The space here that was designed is a Multifunctional space for different activities including theatrical and musical ones.
The third site is close to the Jewish Old-New synagogue. As the site is particular with its architectural heritage, the proposal is designed mainly on the underground level leaving the main element higher and respecting the orientation of the Synagogue. The second site and its intervention was taken as a reference for the presentation, however the proposed technical solutions can be applied to the rest of the project. The presented proposal was a multifunctional space that can be used as a conference hall, performance or theatrical space and so on. The total ground floor area which is open public space is 1285.200 m2; Underground spaces ( conference halls, theatre, performance places , exhibition areas), total cover 3560.150m2


Завантажити pdf

10812158

Автор:
Nikoloz Kasradze, Lasha Losaberidze

Номінація: «Комплекси»  Курортні території
(готелі, база відпочинку, кемпінг, санаторій)

Об’єкт: ” GAEP HOTEL HISTORY PROJECT!”

Завантажити pdf

04-4567

Автори:
Дмитренко Кирило Русланович
Дубень Андрій Ярославович
Терно Юлія Валерївна
Перпері Аліса Михайлівна
Губрiй Владислав Андрiйович
М’якенька Марина Віталіївна

Керівник:  
Доцент: Авдєєва Наталія Юріївна
Самойленко Євгенія Віталіївна

Номінація: Archintegration
«Покращення умов проживання та праці студентів ПДАБА шляхом реконструкції загального простору комплексу гуртожитку з впровадженням технологій енергозбереження, з урахуванням вимог ергономіки, шляхом перепланування та забезпечення акустичного комфорту»

Об’єкт: «Проект покращення умов проживання та праці студентів ПДАБА в гуртожитках по вул. Моссаковского

Об’єкт: Комплекс гуртожитків студентів ПДАБА Характер локації: Будівля зміщена від червоної лінії. Візуального орієнтир – університет. Простір позаду гуртожтка використовуеться як господарський двір. Південніше проектованої ділянки розташовано житловий комплекс. Благоустрій відсутній. Гуртожиток недоступний для маломобільних груп населення. Особливість гуртожитка: Основна особливість полягає в близькому розташуванні до університету та планувальному рішенню типових поверхів, де архітектор сприяє комунікації жителів способом формування просторів спільного використання. Мета проекту: Відновлення та благоустрій занедбаноій прилеглої території гуртожитку Нове планувальне рішення, яке базується на оригінальному плануванні поверхів, закладеному автором будівлі. Створення комфортніших умов проживання Модернізація житлових приміщень Оргінальна розробка зон відпочинку та коворкінгу Розробка сучасного технологічного фасаду будівлі Основна цільова аудиторія: Студенти та адміністрація архітектурно-будівельного навчального закладу ПДАБА Концепція: Гуртожиток – спеціально споруджений або переобладнаний житловий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Тому створення приміщень для роботи і відпочинку є необхідною умовою для цього проекту. Також важливо врахувати кількість жителів, для комфорту їх перебування в гуртожитку. Айдентика: Пропонований нами логотип складається з 4 трикутників. Якщо глянути на план
об’єкту реконструкції, можно побачити 4 внутрішні двори. Так як основна ідея нашого проекту- це відновлення и упорядкування занепалої территорії в цих дворах, нам здалося цілком логічно виділити їх як логотип. Основним кольором є чорний- «колір
відсутності кольору», який символізує захищеність та усамітнення.
Екстер’єр: Формуємо безбар’єрність середовища. Оскільки рельєф території нерівномірний, ми враховуемо вимоги ДБН щодо ухилів. Створюємо велодоріжки та велосипедний критий паркінг на задньму дворі. Додаємо елементи освітлення і мобільний благоустрій: лавки, озеленення, урни, хідники. Фішкою екстер’єру будівлі є поєднання світлих керамогранітних панелей від КНАУФ, та темних аквапанелей. Вікна з південної сторони затемнені за для захисту від перегріву. Деякі прикращені темними вставками, які роблять фасади більш
цікавими.Деякі вікна завдяки переплануванню вдалось зібльшити , бо аналіз кпо підтвердив недостачу в освітленості приміщень.
Територію над галереею використовуємо, як літні тераси з посадою дерев, малими архітектурними формами і освітленням.
Для додаткового залучення уваги до території, відновлюємо простір кафе та переформатовуємо його у простір для ко-воркінгу.
Розміщуємо літню терасу на експлутованому даху. З протилежного боку комплексу гуртожитків- приміщення старого спортзалу слугує, як нова територія культурних заходів.

Планувальне рішення:
Основна мета, це відновлення загального простіру для роботи студентів та місць відпочинку. Розвиток цієї ідеї з’явився після відвідин блоків гуртожитку. Основною проблемою було нераціональне використання территорії перед кімнатами.
Перепланування виконано з мінімальними змінами. Зменшивши кількість та площу метраж кімнат, ми розширюємо кухню та санвузли. Таким чином ми доводимо показники до показників ДБН.
Формуємо безбар’єрне середовище: підлогу без перепадів, порогів, на першому поверху дверні прорізи збільшуємо для можливості проїзду інвалідного візка. Якщо типові поверхи переплановані з мнімальними змінами, то перший був карднально змінений. Головний вхід в кожен корпус відтепер через внутрішній двір. Ліва сторона першого поверху призначена для адміністрації, розміщуємо там кабінети. Права ж частина спеціально обладнана під всі зручності для маломобільних груп населеня. Основні функції збережені, та завдяки переплануванню з’являються макетні майстерні, станція з очистки питної води. За рахунок демонтованої перегородки та сміттєпроводу, формуємо новий, більший простір санвузлів та душових. Основною зоною типового поверху виступає коридор,
від якого розміщені проходи до чотирьох блоків, де в загальному холі студенти, які там проживають – можуть відпочивати, або виконувати домашні завдання, проекти, будь що.
Ключові дані теп типового поверху:
площа сан.вузлів збільшилась 28,8% на, площа кухні збільшилась на 49,5%, житлова площа зменшилась лише на 9% проте рівень комфорту проживання виріс.

Першого поверху:
площа місць для відпочинку збільшилась на 86 % !
Завдяки уніфікованим розмірам кімнат стало можливим використання модульних меблів ,які можуть підлаштовуватись під потреби проживаючих. Завдяки такому рішенню можна буде використовувати простір житлової кімнати на повну. Кожен блок має у комплектації робоче та спальне місце. Робоче місце має умовний характер, бо основна робота над проектами сконцентрована у ко-воркінг місцях .Це сприятиме гуртуванню людей, розвитку soft-skills а тому більш якісним та змістовним проектам. Вихоядчи з планувань схожа концепція була і у архітектора проекту О.Б.Петрова -ми розвинули цю ідею перетворивши кафе у великий центр коворкінгу, який доповнюється просторами на поверхах. Для створення комфортного зонування, з правильним розподілом звуку і акустикою ми використовуємо:
звукоізоляційні панелі КНАУФ W143 у кімнатах звукопоглинальні плити КНАУФ CLEANEO AKUSTIK між блоками звукопоглинальні плити КНАУФ CUBO BASIS між поверхами Однією з найважливіших задач які ми перед собою ставили – це створити більш комфортний, екологічний і енергопасивний простір. Цей радар показує результат наших проектних рішень за допомогою яких вдалося покращити усі показники на 44%.

Завантажити pdf

04-3784

Автори:
Дьяконов Даниїл Максимович,
Залевська Анастасія Русланівна,
Білець Надія Андріївна,
Лаєвський Тимофій Валерійович,
Бережнова Анастасія Олександрівна

Тьюторы: Козлова Катерина Сергіївна,
Сандркіна Олеся Леонідівна

Тема: Спецприз від члена журі “Образцов Олексій Володимирович”
Об’єкт: «OBSHCHAГА

Гуртожиток
Студентський гуртожиток – це тип житла, призначений для проживання студентів окремого ВНЗ, де студенти мають спільні з іншими студентами кімнати на 2-3 особи та спільні зони кухні, робочі кімнати, вітальні, балкони, санвузли тощо. Більшість студентських гуртожитків України збудовані в радянські часи і мають наступні проблеми: переповненість гуртожитків, погані житлові умови (температура повітря, старі меблі, некомфортні санвузли, відсутність приватності тощо), низьку енергоефективність.
Гуртожитки ПДАБА були спроєктовані архітектором О. Б. Петровим, засновником архітектурного факультета ПДАБА

Містобудівний аналіз
Комплекс гуртожитків знаходиться на перетині вулиць Чернишевського, Моссаковського й Гусенка. Стиль – функціоналізм, п’ять однакових будівель з білої цегли з декором із червоної. Із цікавих деталей – блочне планування поверхів, галерея та внутрішні двори на першому поверсі. Гуртожиток знаходиться в ненайкращому
стані: взимку холодно, влітку жарко. Кімнати переповнені, блоки не використовуються як спільні простори, не вистачає душових. В той самий час гарна орієнтація за сторонами світу, чудови краєвиди на балку та місто, цікаве планування першого поверху. Мешканці гуртожитку мають добру доступність до громадського транспорту
(250 метрів), до торгівельного центру (750 метрів), продуктових магазинів (80 метрів), лікарні (550 метрів), місця навчання
(230 метрів). Не вистачає в кварталі закладів харчування.
Основна концепція та головні рішення Було вирішено мінімальними засобами покращити життя студентів у гуртожитках, не змінюючи кардинально зовнішній вигляд будівель. Було обрано не намагатись збільшити кількість студентів на поверсі, а зменшити, зробивши життя більш комфортним та приватним. Головною ідеєю стало розділення поверху на 4 квартири по 5 студентів в кожній, щоб вони отримали більше приватності та досвіду самостійного життя. Було також розроблено план інклюзивного поверху, де могли б проживати в тому числі люди з інвалідністю. Приміщення на першому поверсі, які не використовувались, було вирішено переробити на кафетерій, гостел і fablab.

Генеральний план
Генеральний план не набув кардинальних змін, лише змінена конфігурація сквера. Сквер Через значний перепад рельєфу, був зроблений зигзаг пандусу для переміщення людей в інвалідних візках та з дитячими візочками. Всю іншу площу скверу займають
озеленення, сходи та парапети для сидіння, сформовані за допомогою KNAUF AQUAPANEL.

Фасади
Збережено пластику та кольорову гаму, підвищено енергоефективність завдяки встановленню вентильованих фасадів із застосуванням КНАУФ AQUAPANEL та ІНСУЛЕЙШН. Фасад оздоблено декоративною штукатуркою AQUAPANEL та підсвічено.

Перший поверх
На першому поверсі змінено функції декількох зон: зачинений клуб перетворено на гостел, медіа-лабораторію на fablab, а зачинене кафе знов запущено. Для зручності сходи у всій галереї змінено на пандуси.
Житлові поверхи Між спробою додати ще більше людей на поверх і розробкою комфортного середовища для студентів було обрано друге. Цікава блочна система планування дозволила розділити поверх на 4 квартири. В кожній: 2 спальні на двох людей, одна спальня на 1 людину; кухня-студія, два санвузли з унітазом й умивальником, одна
душова кімната. Робочі місця розміщені в спальнях. Кожен поверх має спільну для чотирьох квартир зону, з великим столом і стільцями, де можна святкувати дні народження, працювати над макетами, грати в настольний теніс тощо. Таким чином, студенти мають квартиру, якою повинні опікуватись, готуючись у такий спосіб до самостійного життя, розв’язуючі конфлікти, навчаючись домовлятися, довіряти, прибирати тощо. Будь-який з поверхів можна зробити інклюзивним, де могли б проживати люди з інвалідністю, завдяки розширеним дверям, збільшеним кімнатам та санвузлам.
Загалом, на звичайному поверсі може проживати 20 людей, на інклюзивному – 16. Технології КНАУФ Рельєф сформовано за допомогою технології КНАУФ AQUAPANEL. На фасадах встановлені вентильовані фасади КНАУФ із застосуванням КНАУФ AQUAPANEL та
ІНСУЛЕЙШН. Фасад оздоблено декоративною штукатуркою

AQUAPANEL
У загальних приміщеннях застосовано звукопоглинаючі стелі з захистом від пожежі КНАУФ Cleaneo Akustik.
У житлових приміщеннях застосовано звукопоглинаючу підлогу Acoustic Wool Floor і звукоізоляційні перегородки W 1145 DiVA.

Завантажити pdf

10631090

Автори:
Милостюк Вадим Вадимович

Тема: Інтер’єр громадської будівлі.
Об’єкт: «Візовий центр»

Національний парк Кемері займає 380 км2 на заході Латвії. Це третій за величиною національний парк в одній із найзеленіших країн Європи, розташований за одну годину поїздом зі столиці Латвії Риги. У парку проживає широкий спектр живої природи, включаючи чорного лелека та лосів, оленів, лисиць, вовків, дику худобу та коней. Він був створений у 1997 році для захисту важливого регіону Латвії лісів, озер, природних мінеральних джерел та боліт. Майже 25% парку складають багаті водно-болотні угіддя, найбільша колекція, відома під назвою Велике Кемерське болото популярне місце, де відвідувачі можуть прогулятися мережею дощок, що простягається на кілька кілометрів. Тут можна виявити близькі водно-болотні угіддя та його особливу колекцію флори та фауни, включаючи мохи та дерева.

Адміністрація Національного парку Кемері замовила проєкту для знакового в’їзду до парку. Замовлення проводилося у партнерстві з Латвійським агентством охорони природи, організацією, відповідальною за управління та охорону парку, і яка виявила зацікавленість у створенні виграшної пропозиції. У поточному проєкті було доручено розробити центр для відвідувачів на майданчику, розташованому при в’їзді до прохідного каналу Великого Кемерського болота. На даний момент ділянка використовується як автостоянка і збірний пункт для відвідувачів прогулянки. Пропонована програма проєктування складалася з: інформаційного центру з кафе, терасою та зовнішнім вікном квитків; кемпінг з видом на душові та туалетні засоби; дитячий майданчик; і автостоянка місткістю до 100 транспортних засобів та для автобусів. Запропонувати конструктивні елементи проєкту з міцних матеріалів. Оскільки адміністрація парку була зацікавлена в будівництві візитного центру, під час проєктування зверталась увага на інтеграцію в парк та чутливість до навколишнього середовища, використання стійких матеріалів та конструктивність. Саме тому ми умовно відділили нашу ділянку стіною, щоб перше що ми зустрічали це була споруда, а за нею паркування для легкових автомобілів і автобусів. Проїзди виконані з гран відсіву, засипаного в геодезичну сітку, для дренування води, і більш делікатної взаємодії з природою.
Також таким чином, ми відійшли від створення асфальтного корка. Місця для паркування легкових автомобілів в геодезичну сітку висаджуємо газон, і отримуємо максимальну територію озелененою. В проєкті ми закладали геодезичну сітку яку застосовують в промислового призначення, як наприклад, укріплення схилів біля естокад, мостів та водних каналів.

Таким чином автобуси не будуть наносити збиток нашій дорозі, і не буде утворюватися канави з грязюкою. Рух легкових авто й автобусів зациклений для зручного паркування і виїзду з центру, особливо зручно для відвідувачів на автобусі, приїхавши ми підходимо відразу до каси, і далі можемо прямувати на прогулянку або зайти в візитний центр ознайомитись з парком або перекусити в кафе. А по закінченню дня, відвідувачі прямують до місця для від’їзду де є місце почекати автобус або просто відпочити, піднявшись на дах центру. Все це відбувається під великим суцільним дахом, який об’єднує під собою два окремі об’єми, каси з зоною очікування, і візитним центром з кафе і туалетами й душовими та окремо стоячим місцем під кемпінг. Дах заклали як зелений, для місця для прогулянки зі значним підвищенням, створюючи кращий огляд території, також завдяки зеленому даху ми максимально намагаємось відійти на другий план, даючи змогу в першу чергу не відволікатись від навколишньої природи.

Адміністрація Національного парку Кемері замовила проєкту для знакового в’їзду до парку. Замовлення проводилося у партнерстві з Латвійським агентством охорони природи, організацією, відповідальною за управління та охорону парку, і яка виявила зацікавленість у створенні виграшної пропозиції. У поточному проєкті було доручено розробити центр для відвідувачів на майданчику, розташованому при в’їзді до прохідного каналу Великого Кемерського болота. На даний момент ділянка використовується як автостоянка і збірний пункт для відвідувачів прогулянки. Пропонована програма проєктування складалася з: інформаційного центру з кафе, терасою та зовнішнім вікном квитків; кемпінг з видом на душові та туалетні засоби; дитячий майданчик; і автостоянка місткістю до 100 транспортних засобів та для автобусів. Запропонувати конструктивні елементи проєкту з міцних матеріалів.

Оскільки адміністрація парку була зацікавлена в будівництві візитного центру, під час проєктування зверталась увага на інтеграцію в парк та чутливість до навколишнього середовища, використання стійких матеріалів та конструктивність. Саме тому ми умовно відділили нашу ділянку стіною, щоб перше що ми зустрічали це була споруда, а за нею паркування для легкових автомобілів і автобусів. Проїзди виконані з гран відсіву, засипаного в геодезичну сітку, для дренування води, і більш делікатної взаємодії з природою. Також таким чином, ми відійшли від створення асфальтного корка. Місця для паркування легкових автомобілів в геодезичну сітку висаджуємо газон, і отримуємо максимальну територію озелененою. В проєкті ми закладали геодезичну сітку яку застосовують в промислового призначення, як наприклад, укріплення схилів біля естокад, мостів та водних каналів.

Таким чином автобуси не будуть наносити збиток нашій дорозі, і не буде утворюватися канави з грязюкою. Рух легкових авто й автобусів зациклений для зручного паркування і виїзду з центру, особливо зручно для відвідувачів на автобусі, приїхавши ми підходимо відразу до каси, і далі можемо прямувати на прогулянку або зайти в візитний центр ознайомитись з парком або перекусити в кафе. А по закінченню дня, відвідувачі прямують до місця для від’їзду де є місце почекати автобус або просто відпочити, піднявшись на дах центру. Все це відбувається під великим суцільним дахом, який об’єднує під собою два окремі об’єми, каси з зоною очікування, і візитним центром з кафе і туалетами й душовими та окремо стоячим місцем під кемпінг. Дах заклали як зелений, для місця для прогулянки зі значним підвищенням, створюючи кращий огляд території, також завдяки зеленому даху ми максимально намагаємось відійти на другий план, даючи змогу в першу чергу не відволікатись від навколишньої природи.

Завантажити pdf

03-0522

Автори:
Бабій Валерія Геннадіївна
Глуган Анастасія Валеріївна
Вараксіна Анастасія Дмитріївна

Керівник:
Румілець Тетяна Сергіївна

Тема: Інтер’єр громадської будівлі.
«Медіатека. Концепція нового корпусу Одеської національної наукової бібліотеки»

Об’єкт: Одеська Національна бібліотека

Характер території: Ділянка, на якій розташовується проектований об’єкт, знаходиться в історичному центрі міста, оточена історичними будівлями. Сама ділянка правильної форми і розташована на розі кварталу, виходячи головним фасадом до вулиці Пастера і бічним фасадом до пров. Ляпунова. Візуальними орієнтирами можуть служити 9-ти поверхова будівля книгосховища і скульптура “Пам’ятник останньому читачеві”, яка розташовується навпроти головного фасаду будівлі. Благоустрій території перед головною будівлею бібліотеки обмежений кількома клумбами і ліхтарями, у внутрішньому дворі його, на жаль, немає. Територія внутрішнього двору на даний момент недоступна для відвідувачів і використовується для технічних потреб. Рельєф ділянки простий, без сильних перепадів висот, за винятком існування на території насипу пожежного водосховища, висотою близько 1,5-2 м. На території є озеленення у вигляді багаторічних дерев, чагарників, а також червонокнижної рослини – Гінко Білоба.

Цілі проекту: Створення сучасного медіа-бібліотечного центру.
1.Сформувати якісне середовище, яке буде відповідати принципам доступності, сталого розвитку та відкритості.
2. Зберегти зв’язок з історичним контекстом,
3. Мобільність: інклюзивність; відкритість просторів;.
4. Функціональність: додати відсутні функції в об’ємі нового корпусу. Відповідно до датської моделі чотирьох просторів.
5. Комфорт: забезпечити енергоефективність та акустичний комфорт.
6. Відкритість та адаптивність простору відповідно до заходів.

Концепція проекту:  Створити якісний, комфортний, поліфункційний простір для навчання та наукової діяльності. Повернути життя до першої української публічної бібліотеки за допомогою створення нових функцій, простору для культурних заходів.

Візія проекту. Створення центру має стати платформою для формування усвідомленої освіченої громади.

Основні рішення. Екстер’єр: Основний розвиток набуває територія внутрішнього двору бібліотеки: там розташовуються нові споруди – медіатека, готель, будівля, яка включає кафе, дитячу бібліотеку і нові адміністративні приміщення. Передбачається відкриття доступу до двору для всіх бажаючих, створення без бар’єрного середовища. Формуються кілька нових зон, для проведення різноманітних заходів: виставкові зони, зона амфітеатру та інші. Створюються місця для тихого відпочинку, читання, кафе, яке має терасу з посадочними місцями, і дитяча зона. Для зручності відвідувачів на території біля входів розміщуються також велопарковки та інформаційні стенди. Парковки для автотранспорту, а також місця збереження сміття винесені за територію внутрішнього двору на пер. Ляпунова. Основними елементами благоустрою виступає модульні мобільні меблі: дерев’яні куби, які можуть служити як сидінням, так і наприклад постаментом для експозиції, збірні набори, до складу яких входять стіл і декілька сидінь, а також ширми, лавки та урни, тощо. У холодний сезон також можуть використовуватися мобільні обігрівачі. Додаткове озеленення представлено великою кількістю рослин у вазонах. Освітлення здійснюється настінними світильниками і вбудованого освітлення, у якості  святкової зимового освітлення також можуть бути використані усілякого роду гірлянди і декоративні світильники

Основні рішення. Об’ємно планувальне рішення:
Будівля розташована по червоної лінії між будівлею книгосховища та житловою. Формоутворення пов’язано з необхідністю розмістити нові функції на обмеженій території, відобразити,  за допомогою естетики будівлі, взаємозв’язок з історичним контекстом і сучасної функцією, і планувальним обмеженням є збереження пожежного проїзду на внутрішній двір.
Перший поверх найменший за площею, включає в себе вхідну групу Інформаційний центр і гардероб. Кожен наступний поверх складається з «базового ядра» та різних засобів розташування перегородок: стаціонарних, трансформованих та світлопрозорих. Перегородки створюються залежно від призначення поверху і події, що відбувається. «базове ядро» складається з санвузла, блоку сходів, ліфтового холу та зони очікування. На останньому поверсі розміщено терасу та технічне приміщення. Технічний поверх розташований у підвалі.

Техніко – економічні показники
1. Площа забудови 78 м2
2. Умовна висота будівлі 23.050 м2
3. ­Поверховість – 6 поверхів
4. Загальна площа будівлі – 675 м2

Основні рішення. Застосування конструкцій: Для забезпечення , шумо- та теплоізоляції, комфортних умов навчання та втілення об’ємно планувального рішення  використовуємо:

Зовнішні стіни каркасно-обшивна стіна КНАУФ с зовнішньою обшивкою із плит КНАУФ аквапенель зовнішня – в конструкції фасаду. Вогнезахисне облицювання сталевих колон КНАУФ-супер листами  W753W113.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок
– одинарний каркас – обшивка в три шари 75мм
W115.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок
– подвійний каркас – обшивка в два шари 155мм
W113.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок криволінійна перегородка з профілем КНАУФ sinusW112C.UA стіна КНАУФ cleaneo akustik
– одинарний каркас – обшивка в три шари
D124 – Стелі із звукопоглинальними і протипожежними властивостями КНАУФ CLEANEO AKUSTIK D123
– розкидані отвори PLUS 12/20/35 R
– круглі отвори пряме розташування 15/30 R
Висновки:  Створення подібних громадських просторів комфортними та багатофункціональними сприяє популяризації науки, формуванню усвідомленої громадської спільноти та створює середовище для додаткового навчання та саморозвитку взагалі.

Завантажити pdf

10631090

Автори:
Милостюк Вадим Вадимович

Тема: Інтер’єр громадської будівлі.
Об’єкт: «Візовий центр»

Національний парк Кемері займає 380 км2 на заході Латвії. Це третій за величиною національний парк в одній із найзеленіших країн Європи, розташований за одну годину поїздом зі столиці Латвії Риги. У парку проживає широкий спектр живої природи, включаючи чорного лелека та лосів, оленів, лисиць, вовків, дику худобу та коней. Він був створений у 1997 році для захисту важливого регіону Латвії лісів, озер, природних мінеральних джерел та боліт. Майже 25% парку складають багаті водно-болотні угіддя, найбільша колекція, відома під назвою Велике Кемерське болото популярне місце, де відвідувачі можуть прогулятися мережею дощок, що простягається на кілька кілометрів. Тут можна виявити близькі водно-болотні угіддя та його особливу колекцію флори та фауни, включаючи мохи та дерева.

Адміністрація Національного парку Кемері замовила проєкту для знакового в’їзду до парку. Замовлення проводилося у партнерстві з Латвійським агентством охорони природи, організацією, відповідальною за управління та охорону парку, і яка виявила зацікавленість у створенні виграшної пропозиції. У поточному проєкті було доручено розробити центр для відвідувачів на майданчику, розташованому при в’їзді до прохідного каналу Великого Кемерського болота. На даний момент ділянка використовується як автостоянка і збірний пункт для відвідувачів прогулянки. Пропонована програма проєктування складалася з: інформаційного центру з кафе, терасою та зовнішнім вікном квитків; кемпінг з видом на душові та туалетні засоби; дитячий майданчик; і автостоянка місткістю до 100 транспортних засобів та для автобусів. Запропонувати конструктивні елементи проєкту з міцних матеріалів. Оскільки адміністрація парку була зацікавлена в будівництві візитного центру, під час проєктування зверталась увага на інтеграцію в парк та чутливість до навколишнього середовища, використання стійких матеріалів та конструктивність. Саме тому ми умовно відділили нашу ділянку стіною, щоб перше що ми зустрічали це була споруда, а за нею паркування для легкових автомобілів і автобусів. Проїзди виконані з гран відсіву, засипаного в геодезичну сітку, для дренування води, і більш делікатної взаємодії з природою.
Також таким чином, ми відійшли від створення асфальтного корка. Місця для паркування легкових автомобілів в геодезичну сітку висаджуємо газон, і отримуємо максимальну територію озелененою. В проєкті ми закладали геодезичну сітку яку застосовують в промислового призначення, як наприклад, укріплення схилів біля естокад, мостів та водних каналів.

Таким чином автобуси не будуть наносити збиток нашій дорозі, і не буде утворюватися канави з грязюкою. Рух легкових авто й автобусів зациклений для зручного паркування і виїзду з центру, особливо зручно для відвідувачів на автобусі, приїхавши ми підходимо відразу до каси, і далі можемо прямувати на прогулянку або зайти в візитний центр ознайомитись з парком або перекусити в кафе. А по закінченню дня, відвідувачі прямують до місця для від’їзду де є місце почекати автобус або просто відпочити, піднявшись на дах центру. Все це відбувається під великим суцільним дахом, який об’єднує під собою два окремі об’єми, каси з зоною очікування, і візитним центром з кафе і туалетами й душовими та окремо стоячим місцем під кемпінг. Дах заклали як зелений, для місця для прогулянки зі значним підвищенням, створюючи кращий огляд території, також завдяки зеленому даху ми максимально намагаємось відійти на другий план, даючи змогу в першу чергу не відволікатись від навколишньої природи.

Адміністрація Національного парку Кемері замовила проєкту для знакового в’їзду до парку. Замовлення проводилося у партнерстві з Латвійським агентством охорони природи, організацією, відповідальною за управління та охорону парку, і яка виявила зацікавленість у створенні виграшної пропозиції. У поточному проєкті було доручено розробити центр для відвідувачів на майданчику, розташованому при в’їзді до прохідного каналу Великого Кемерського болота. На даний момент ділянка використовується як автостоянка і збірний пункт для відвідувачів прогулянки. Пропонована програма проєктування складалася з: інформаційного центру з кафе, терасою та зовнішнім вікном квитків; кемпінг з видом на душові та туалетні засоби; дитячий майданчик; і автостоянка місткістю до 100 транспортних засобів та для автобусів. Запропонувати конструктивні елементи проєкту з міцних матеріалів.

Оскільки адміністрація парку була зацікавлена в будівництві візитного центру, під час проєктування зверталась увага на інтеграцію в парк та чутливість до навколишнього середовища, використання стійких матеріалів та конструктивність. Саме тому ми умовно відділили нашу ділянку стіною, щоб перше що ми зустрічали це була споруда, а за нею паркування для легкових автомобілів і автобусів. Проїзди виконані з гран відсіву, засипаного в геодезичну сітку, для дренування води, і більш делікатної взаємодії з природою. Також таким чином, ми відійшли від створення асфальтного корка. Місця для паркування легкових автомобілів в геодезичну сітку висаджуємо газон, і отримуємо максимальну територію озелененою. В проєкті ми закладали геодезичну сітку яку застосовують в промислового призначення, як наприклад, укріплення схилів біля естокад, мостів та водних каналів.

Таким чином автобуси не будуть наносити збиток нашій дорозі, і не буде утворюватися канави з грязюкою. Рух легкових авто й автобусів зациклений для зручного паркування і виїзду з центру, особливо зручно для відвідувачів на автобусі, приїхавши ми підходимо відразу до каси, і далі можемо прямувати на прогулянку або зайти в візитний центр ознайомитись з парком або перекусити в кафе. А по закінченню дня, відвідувачі прямують до місця для від’їзду де є місце почекати автобус або просто відпочити, піднявшись на дах центру. Все це відбувається під великим суцільним дахом, який об’єднує під собою два окремі об’єми, каси з зоною очікування, і візитним центром з кафе і туалетами й душовими та окремо стоячим місцем під кемпінг. Дах заклали як зелений, для місця для прогулянки зі значним підвищенням, створюючи кращий огляд території, також завдяки зеленому даху ми максимально намагаємось відійти на другий план, даючи змогу в першу чергу не відволікатись від навколишньої природи.

Завантажити pdf

03-0522

Автори:
Бабій Валерія Геннадіївна
Глуган Анастасія Валеріївна
Вараксіна Анастасія Дмитріївна

Керівник:
Румілець Тетяна Сергіївна

Тема: Інтер’єр громадської будівлі.
«Медіатека. Концепція нового корпусу наукової бібліотеки
ім. Горького»

Об’єкт: Одеська Національна наукова бібліотека ім. М. Горького

Характер території: Ділянка, на якій розташовується проектований об’єкт, знаходиться в історичному центрі міста, оточена історичними будівлями. Сама ділянка правильної форми і розташована на розі кварталу, виходячи головним фасадом до вулиці Пастера і бічним фасадом до пров. Ляпунова. Візуальними орієнтирами можуть служити 9-ти поверхова будівля книгосховища і скульптура “Пам’ятник останньому читачеві”, яка розташовується навпроти головного фасаду будівлі. Благоустрій території перед головною будівлею бібліотеки обмежений кількома клумбами і ліхтарями, у внутрішньому дворі його, на жаль, немає. Територія внутрішнього двору на даний момент недоступна для відвідувачів і використовується для технічних потреб. Рельєф ділянки простий, без сильних перепадів висот, за винятком існування на території насипу пожежного водосховища, висотою близько 1,5-2 м. На території є озеленення у вигляді багаторічних дерев, чагарників, а також червонокнижної рослини – Гінко Білоба.

Цілі проекту: Створення сучасного медіа-бібліотечного центру.
1.Сформувати якісне середовище, яке буде відповідати принципам доступності, сталого розвитку та відкритості.
2. Зберегти зв’язок з історичним контекстом,
3. Мобільність: інклюзивність; відкритість просторів;.
4. Функціональність: додати відсутні функції в об’ємі нового корпусу. Відповідно до датської моделі чотирьох просторів.
5. Комфорт: забезпечити енергоефективність та акустичний комфорт.
6. Відкритість та адаптивність простору відповідно до заходів.

Концепція проекту:  Створити якісний, комфортний, поліфункційний простір для навчання та наукової діяльності. Повернути життя до першої української публічної бібліотеки за допомогою створення нових функцій, простору для культурних заходів.

Візія проекту. Створення центру має стати платформою для формування усвідомленої освіченої громади.

Основні рішення. Екстер’єр: Основний розвиток набуває територія внутрішнього двору бібліотеки: там розташовуються нові споруди – медіатека, готель, будівля, яка включає кафе, дитячу бібліотеку і нові адміністративні приміщення. Передбачається відкриття доступу до двору для всіх бажаючих, створення без бар’єрного середовища. Формуються кілька нових зон, для проведення різноманітних заходів: виставкові зони, зона амфітеатру та інші. Створюються місця для тихого відпочинку, читання, кафе, яке має терасу з посадочними місцями, і дитяча зона. Для зручності відвідувачів на території біля входів розміщуються також велопарковки та інформаційні стенди. Парковки для автотранспорту, а також місця збереження сміття винесені за територію внутрішнього двору на пер. Ляпунова. Основними елементами благоустрою виступає модульні мобільні меблі: дерев’яні куби, які можуть служити як сидінням, так і наприклад постаментом для експозиції, збірні набори, до складу яких входять стіл і декілька сидінь, а також ширми, лавки та урни, тощо. У холодний сезон також можуть використовуватися мобільні обігрівачі. Додаткове озеленення представлено великою кількістю рослин у вазонах. Освітлення здійснюється настінними світильниками і вбудованого освітлення, у якості  святкової зимового освітлення також можуть бути використані усілякого роду гірлянди і декоративні світильники

Основні рішення. Об’ємно планувальне рішення:
Будівля розташована по червоної лінії між будівлею книгосховища та житловою. Формоутворення пов’язано з необхідністю розмістити нові функції на обмеженій території, відобразити,  за допомогою естетики будівлі, взаємозв’язок з історичним контекстом і сучасної функцією, і планувальним обмеженням є збереження пожежного проїзду на внутрішній двір.
Перший поверх найменший за площею, включає в себе вхідну групу Інформаційний центр і гардероб. Кожен наступний поверх складається з «базового ядра» та різних засобів розташування перегородок: стаціонарних, трансформованих та світлопрозорих. Перегородки створюються залежно від призначення поверху і події, що відбувається. «базове ядро» складається з санвузла, блоку сходів, ліфтового холу та зони очікування. На останньому поверсі розміщено терасу та технічне приміщення. Технічний поверх розташований у підвалі.

Техніко – економічні показники
1. Площа забудови 78 м2
2. Умовна висота будівлі 23.050 м2
3. ­Поверховість – 6 поверхів
4. Загальна площа будівлі – 675 м2

Основні рішення. Застосування конструкцій: Для забезпечення , шумо- та теплоізоляції, комфортних умов навчання та втілення об’ємно планувального рішення  використовуємо:

Зовнішні стіни каркасно-обшивна стіна КНАУФ с зовнішньою обшивкою із плит КНАУФ аквапенель зовнішня – в конструкції фасаду. Вогнезахисне облицювання сталевих колон КНАУФ-супер листами  W753W113.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок
– одинарний каркас – обшивка в три шари 75мм
W115.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок
– подвійний каркас – обшивка в два шари 155мм
W113.UA перегородки КНАУФ на каркасі з металевих стійок криволінійна перегородка з профілем КНАУФ sinusW112C.UA стіна КНАУФ cleaneo akustik
– одинарний каркас – обшивка в три шари
D124 – Стелі із звукопоглинальними і протипожежними властивостями КНАУФ CLEANEO AKUSTIK D123
– розкидані отвори PLUS 12/20/35 R
– круглі отвори пряме розташування 15/30 R
Висновки:  Створення подібних громадських просторів комфортними та багатофункціональними сприяє популяризації науки, формуванню усвідомленої громадської спільноти та створює середовище для додаткового навчання та саморозвитку взагалі.

Завантажити pdf

10763980

Автор:
Гладушевська Ольга Михайлiвна
Керівник: Румілець Тетяна Сергіївна

«Реконструкция пивного завода г. Одеса»

Завантажити pdf

2.1 Общая  характеристика обьекта
Участок под проектируемый объект –Музей современного искусства расположен в г. Одесса, Украина.
Данный проект выполнен на реальной топооснове.
Проектируемое здание находится на участке с ровным рельефом.
Участок имеет правильную форму
Рельеф участка спокойный.
Музей современного искусства является сложной объемно-планировочной композицией, в основе которой лежит прямоугольник, с целью сохранения максимальной площади зеленых насаждений попадающих под территорию проектируемого объекта. Реконструируемое здание выполнено из красного кирпича, в ввиду его хорошей сохранности, было принято решение, сохранить аутентичность здания и оставить большую часть его наружных стен, но при этом комбинируя отделочные материалы: камень, метал и стекло.
Особенностью организации внутреннего ядра музея является внутренний атриум на высоту верхних этажей. Музей состоит из различных по функциям зон объединенных в один общий объем.
Данный музей будет совмещать в себе несколько зон:

• Вестибюльная зона – высота этажа 6,7 м;
• Выставочные залы – высота этажа 6,7м и 5,3м;
• Зал многофункциональный – высота этажа 5,3м;
• Административная зона – высота этажа 4,3м;
• Зона ресторана – высота этажа 6,7м и 5,3м;

2.2. Фундаменты
Основанием здания служат свайные фундаменты.
Ширина сечения существующих наружных стен 680 мм. Внутренние несущие стены, также было решено выполнить из подобного клинкерного кирпича, сечением 380 мм. Внутренние перегородки выполнены из газобетонных блоков толщиной 200 мм, оштукатуренные и окрашенные. Также были проведены исследования фундаментов здания, состояние которых соответствовали необходимым и достаточным требованиям  специфики проектируемого объекта.
Конструктивная схема объема – неполный каркас, с несущими кирпичными стенами и кирпичными колоннами с шириной квадратного сечения 680 мм.
Пространственная жёсткость здания обеспечивается жёстким соединением колонн с монолитным перекрытием, жёстким защемлением колонн в фундаментах. Нижняя часть колонны переходит в базу, непосредственно опирающуюся на бетонный фундамент. База состоит из опорной плиты и траверс, на которые ложатся плитки с анкерными болтами, утопленными в бетон. Запроектировано несколько типоразмера шага колонн: 7х7м,6х6м.
Применяются частично металлические колонны в осях Е 2; Е 6.

Перекрытия монолитные толщиной 200 мм из железобетона класса С20/25, а также ригельные с поперечным сечением ригелей 300х600 мм и монолитной плитой толщиной 300 мм. В перекрытии второго этажа, над выставочным павильоном, запланирован световой колодец по границам внутренних колонн.
Для уменьшения нагрузок на элементы конструкций в местах возможных деформаций, возникающих при колебании температуры воздуха, сейсмических явлениях, неравномерной осадке грунта и других воздействиях, способных вызвать опасные деформации, которые снижают несущую способность конструкций, применяются деформационные швы в осях 7 7`.

2.3. Конструктивные решения
В здании запроектировано 3 лестнично-лифтовых блока. В здании применяются лестничные марши, предназначенные для общественных зданий с высотой этажа 6 м, шириной 1,50 м, и 1.60 м.
В здании применены монолитные железобетонные лестницы из монолитного железобетона класса С16/20 и армированы арматурными сетками и пространственными каркасами для придания прочности. Лестничные клетки выполнены из монолитного железобетона, бетон класса С20/25 с толщиной стен 250 мм. В комплексе запроектированы пассажирские лифты. Шахты лифтов выполняются монолитными железобетонными, бетон класса С20/25 с толщиной стен 250 мм. Наружные несущие стены выполнены из клинкерного кирпича. Для перекрытия проемов применяются сборные железобетонные перемычки, а также металлический каркас. Также в здании есть парадная лестница, ведущая из вестибюльной зоны в рекреационную зону и в выставочные залы. При устройстве перекрытий в «мокрых» зонах в конструкцию перекрытия вводят гидроизоляционный слой. В местах примыкания к стенам или перегородкам гидроизоляцию поднимают вверх на 100 мм.

В здании запроектирована плоская кровля с внутренним водостоком и из рулонных материалов. Кровля многослойная рулонная на битумной мастике. Покрытие кровли выполняется с утеплением. В проекте предусмотрено устройство каркасных перегородок из гипсокартона и кирпичные в «мокрых» помещениях. Каркасная гипсокартонная перегородка состоит из профильного металлического каркаса, обшитого с обеих сторон гипсокартонными листами. Каркас по периметру крепится к строительным конструкциям и является несущей частью гипсокартонных листов. Элементами металлического каркаса являются профили (направляющие и стоечные). В условиях повышенной влажности применяются влагостойкие гипсокартонные листы. Полость перегородки между гипсокартонными листами заполняется изолирующим материалом из минеральных волокон. В здании используются различные потолочные системы, при помощи которых можно решить такие функциональные задачи: – интегрирование инженерного оборудования в пространство между перекрытием и плоскостью потолка с возможностью обеспечения простого доступа к нему; – эстетические, – создание благоприятной акустической среды; – обеспечение необходимой долговечности потолка в помещениях с повышенной влажностью – санузлах и кухнях; – обеспечение необходимой огнестойкости потолочных конструкций.

В настоящее время разработаны потолочные системы, не только пригодные для решения какой-либо одной задачи, но и отвечающие целому комплексу требований, например, способные обеспечить требуемую акустику в помещениях с повышенной влажностью. При этом, естественно, данные системы обязаны решать также и художественные задачи по формированию интерьера. Помимо множества функциональных задач, которые могут решать потолочные системы, они являются еще и прекрасным инструментом для формирования индивидуального дизайна интерьера. Все ведущие производители подвесных потолков (на основе различных материалов) выпускают специальные группы дизайнерских потолков. Они отличаются либо декоративной отделкой поверхности, либо наличием геометрических рисунков, способствующих появлению «теневых» эффектов на потолке, либо возможностью создавать причудливые криволинейные, в т.ч. трехмерные формы (своды и купола). Запроектированные металлопластиковые окна своей конструкцией удовлетворяют следующим требованиям: хорошей светопропускной, тепло- и звукоизоляционной способностью, а также звукоизоляцией. Площадь окон принята из условия обеспечения нормативной освещенности.

Для зданий запроектировано применение вентилируемых стеклянных фасадов. Вентилируемые стеклянные фасады способствуют созданию внутри помещений благоприятного климата с нужной освещенностью, температурным и влажностным режимами, движением воздуха, и т.п. Всеми этими параметрами возможно управлять самостоятельно, практически не прибегая к помощи кондиционеров, обогревателей и т.д. Наружный фасад воспринимает ветровые нагрузки, защищает здания от осадков, частично поглощает солнечную энергию. Для него используют «холодный» профиль и одинарное глухое остекление. Крепление стекла в наружной стене выполнено при помощи стоечно-ригельных конструкций, основными конструктивными элементами в которой являются вертикальные несущие стойки, к которым механическим путем крепятся горизонтальные ригели. Несущая структура такой конструкции рас-полагается с внутренней теплой стороны стены. Оптимальным является обеспечение не только вертикальной, но и горизонтальной циркуляции воздуха. Благодаря вертикальной и горизонтальной циркуляции воздуха строение будет охлаждаться естественным путем, поэтому использование кондиционеров может быть сведено к минимуму. Для регулирования светового потока применяются жалюзи, управляя которыми, в помещениях создается требуемый уровень освещенности. Для ухода за фасадами во внутреннем фасаде предусматривается открывание окон с учетом возможности уборки и внешнего стеклянного фасада.

2.4. Учёт сейсмических условий площадки строительства
Проектируемый объект расположен в г. Одесса с уровнем сейсмичности 7 баллов. В проекте предусмотрены следующие антисейсмические мероприятия в соответствии ДБН В.1.1:12-2014 «Строительство в сейсмических районах Украины»: • применены материалы, конструкции и конструктивные схемы, обеспечивающие наименьшие значения сейсмических нагрузок (лёгкие материалы, сейсмоизоляция, другие системы динамического регулирования сейсмической нагрузки);
• ужесточены гибкие части здания;
• усилены входящие углы;
• плавное изменение жесткости.
Аналогичные решения принимаются для снижения и предотвращения повреждений в участках перепада жесткостей по высоте здания.

2.5. Наружная и внутренняя отделка
Отделка фасадов выполняется различными материалами: Стекло на фасаде в реконструиромаемой части и использование клинкирного кирпича на фасаде. Облицовка не только предохраняет здание от атмосферного воздействия, но и повышает теплоустойчивость и архитектурную выразительность фасадов зданий. Поэтому для облицовки принят материал, обладающий большой влаго- и морозостойкостью – титан. Лестницы и площадки у входов в музей облицовываются морозостойкой нескользкой плиткой под цвет цоколя.
Отделка помещений следующая: декоративная окраска поверхностей стен, металлоконструкции окрашивают масляными красками. Стены и полы в санузлах и кухнях облицованы керамической плиткой. Полы в помещениях зданий удовлетворяют конструктивным, эксплуатационным, санитарно-гигиеническим и художественно-эстетическим требованиям. Полы в здании запроектированы с учетом функционального назначения помещений. На 1-м этаже, где помещения шумопоглощения, коммуникаций по бетонной стяжке устраивают поливинилацетатные покрытия и покрытия декоративным слоем из полимербетона. В помещениях буфета и в производственных помещениях покрытия из керамических плиток. Такие полы прочны, водонепроницаемые и гигиеничны. А также они применены в душевых, ванных и санитарных узлах.
Полы этажей административного объема выполнены из керамической плитки, паркетной доски. В административных помещениях полы предусмотрены из многослойной паркетной доски; в фойе, вестибюлях и коридорах – из керамического гранита.

2.6. Мероприятия по обеспечению доступности для маломобильных групп населения к объекту
Для МГН предусматривается ряд мероприятий. Ширина пешеходного пути с учетом встречного движения инвалидов на креслах-колясках принимается не менее 2,0 м. Входы оборудуются пандусами. Продольный уклон путей движения, по которому возможен проезд инвалидов на креслах-колясках, не должен превышать 5%, поперечный – 2%. Поверхность ступеней наружных лестниц имеет антискользящее покрытие. Краевые степени лестничных маршей выделены цветом и фактурой. Двери из помещений (согласно п. 7.2.9 ДБН В.1.1.7-2016) на путях эвакуации запроектированы открывающимися по ходу эвакуации. Вход на территорию или участок оборудуется доступными для инвалидов элементами информации об объекте. Доступ МГН предусмотрен во все помещения, расположенные на первом этаже здания. Предусмотрены места для парковки специального автотранспорта людей с инвалидностью. Расстояние от места для личного автотранспорта инвалидов размещено у входа, доступного для инвалидов, не далее 50 м, что соответствует требованиям ДБНВ.2.2-17: 2006 «Доступность зданий и сооружений для маломобильных групп населения». Применённые в проекте материалы, оснащение, оборудование, изделия, приборы, используемые инвалидами или контактирующие с ними, имеют гигиенические сертификаты органов государственной санитарно-эпидемиологической службы.

2.7 Инженерное оборудование
В здании используется SMART-водоснабжение, позволяет надежно и эффективно решать вопросы водоснабжения, сбора дождевой воды, накопления и использования в технических и бытовых целях.
В здании применяется вентиляционная система с рекуперацией тепла. Обеспечивается естественная приточно-вытяжная вентиляция.
Электроосвещение запроектировано: рабочее, аварийное, дежурное и эвакуационное. Светодиодное освещение здания используется как основное освещение проектируемого комплекса. Используется для освещения всех групп помещений.

04-2681

Автори:
Керівник: Коник Соломія
Бабій Валерія
Пелещак Поліна
Пелещак Марина
Петлюх Ольга

«За приділену увагу архітектурній акустиці і звукоізоляції приміщень в проекті»

Назва проекту: ContactSPASE
Склад команди: Бабій Валерія, Пелещак Поліна, Пелещак Марина, Петлюх Ольга
Керівник: Коник Соломія.
Тема: Концепція модернізації комплексу гуртожитків ПДАБА.
Об’єкт: Комплекс гуртожитків Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Характер території: Комплекс гуртожитків знаходиться навпроти корпусу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Будівлю втоплено від вулиці Чернишевського. Перед комплексом розташований сквер. Відсутні візуальні орієнтири. Благоустрій в поганому
стані і потребує реконстукції. Територія комплексу недоступна для маломобільних людей. Задній двір комплексу використовується в технічних потребах. Особливість комплексу: П’ять секцій гуртожитків об’єднані спільною галереєю. З північної сторони розташовується приміщення комерційного призначення. Увесь комплекс недоступний для маломобільних людей. Окрім цього, багато бар’єрів (велика кількість тамбурів, дверей, замкнутих просторів) та заплутана навігація. На першому поверсі (галереї) багато вільних
площ, які не використовуються або знаходяться в захаращеному стані. В інтер’єрі збереглися цікаві елементи модернізму.
Технічний стан: Комплекс споживає велику кількість теплових ресурсів, відсутня теплоізоляція. Тому спостерігаються великі тепловтрати. Окрім того, в приміщеннях не забезпечується достатня звукоізоляція.

Цілі проекту

·  Мобільність: інклюзивність; відкритість просторів; зрозуміла навігація.
·  Фуннкціональність: додати обєкти обслуговування та зробити комплекс самодостатнім.
·  Комфорт: забезпечити енергоефективність та теплоізоляцію, а також зменшити рівень
шуму.
Концепція проекту: за допомогою планування та використання конструкцій споукати до спілкування між людьми. Наступною сходинкою є спілкування між блоками. Далі люди почнуть краще спілкуватись між секціями комплексу. Візія проекту: Створити якісний, комфортний, поліфункційний простір для студентів (space).
Це перевтілення спонукатиме їх залишити свої кімнати і проводити час в спільних приміщеннях. Так студенти зможуть краще почати комунікувати один з одним і простір стане простором спілкування (contactSPACE).
Айдентика:
Пропонований нами логотип складається з символу спілкування, який стилізований під зовнішній вигляд будинку. Разом вони уособлюють життя простору, активність мешканців у висловлені думок. Символом виступає «хмаринка», яка асоціюється з
висловленням думки людини як необхідний елемент у спільному проживанні людей в гуртожитках, а саме спілкування.
Основні рішення. Екстер’єр: Перед головним фасадом комплексу формуємо репрезентативну зону: прогулянкова алея з місцями відпочинку. Забезпечуємо інклюзивність скверу та всієї території. На задньому дворі території розміщуємо: сортування сміття, вело-
паркінг, спортивну зону та зону відпочинку. Для додаткової привабливості території, біля студентської їдальні розміщуємо літню терасу. Додаємо елементи благоустрою: освітлення, лавки, урни, нове озеленення. Основні рішення. Планування: Формуємо безбар’єрне середовище: сходи в галереї замінюємо пандусами, для маломобільних груп населення переплановуємо 1-ші поверхи, так
як ліфт не придатний для проїзду коляски, а його заміна на більший в існуючих конструкціях неможлива. Також передбачаємо кімнату для гостей (хостел). Простір вестибюлю кожної секції робимо максимально відкритим і просторим: демонтуємо зайві перегородки і тамбури. Вільні приміщення першого поверху галереї пристосовуємо під функції обслуговування: харчування, майстерні, бібліотека, спортзала та інші. Кожен з них має різні сценарії використання та може легко пристосовуватись під потреби студентів. Наприклад, в бібліотеці можна проводити лекції і презентації; семінари та воркшопи; використовувати як коворкінг чи читальну залу.
Для кращої орієнтації в галереї пропонуємо створення системи навігації з підкресленням спільних просторів яскравим кольором.
На типовому поверсі: збільшуємо житлову площу кімнати, збільшуємо кількість санвузлів та душових; демонтуємо зайві тамбури; передбачаємо місце для пралень в блоках. Залишаємо
спільну вітальню для блоку. На кожному поверсі передбачаємо робочі кімнати. Основні рішення. Застосування конструкцій: На основі проведеного аналізу рівня шуму та основних місць тепловтрат для забезпечення комфортного проживання, шумо- та теплоізоляції, на поверхах використовуємо: · звукоізолююче облицювання стін КНАУФ – для існуючих несучих конструкцій; · міжкімнатні перегородки КНАУФ W112 – на зміну існуючим перегородкам між кімнатами;
· водостійкі перегородки КНАУФ С381 – у санвузлах; · звукоізолючу стелю з використанням плит КНАУФ; · звукоізолюючу підлогу з використанням наливної підлоги КНАУФ Флісестрих;
· зовнішні КНАУФ АКВАПЕНЕЛЬ – в конструкції фасаду.
Висновки: Основними перевагами нашого проектного рішення вважаємо:
а) необхідність мінімальних затрат для реконструкції комплексу;
б) збереження первинної концепції планувальної організації гуртожитків;
в) збільшення площі кімнат, кухні та кількість санвузлів;
г) створення айдентики комплексу гуртожитків та мітобудівного акценту (впізнаваність в структурі міста);
д) пристосування вільних приміщень під нові функції; гнучке використання оновлених просторів;
е) покращення комфорту проживання (енергоефективності, теплоефективності, інсоляції, інше).

Завантажити pdf

04-8873

Автори:
Керівник: Рябокінь Олександр
Зражевський Олексій
Плескачьова Ксенія

«За приділену увагу архітектурній акустиці і звукоізоляції приміщень в проекті»

SWOT АНАЛІЗ

СИЛЬНІ СТОРОНИ
Розташування поблизу Академії Розвинута Інфраструктура Містобудівна ситуація Функціонуючий ліфт Функціонуючий мусоропровід.

МОЖЛИВОСТІ
Занедбаний стан всього гуртожитку Відсутність благоустрою території Відсутня інклюзивність Погана звукоізоляція приміщень Відсутня зона прийому їжі Низькі стелі Маленькі площі житлових приміщень Брак місця під побутові потреби.

СЛАБКІ СТОРОНИ
Унікальне планування для ефективної комунікаціі студентів Допоміжна площа експлуатованих дахів Внутрішнє подвір’я Бібліотека. Спорnзала. Їдальня.

НЕБЕЗПЕКИ
Технологічно застарілі інженерні системи та їх аварійний технічний стан Недостатня інсоляція або перегрів частини житлових приміщень Брак фінансування на комплексну реновацію Неефективна здача в оренду приміщень Вандалізм і забруднення навколишньої території.
Проблеми гуртожитку

Завантажити pdf

10829582

Автори:
Чаклош Владислав Олегович
Нестеркова Ольга

STALKER “спец приз от члена жури”
«За приділену увагу архітектурній акустиці і звукоізоляції приміщень в проекті»

Завантажити pdf

9783138

2 місце

Провіз Дар`я Єдуардівна,
Бащенко Олександра Володимирiвна,
Трончук Альона Михайлівна,
Чернишов Владислав Віталійович, Кожухар Ольга Iгорiвна,
Чернат Ганна Володимирівна
Концепция модернизации библиотеки «Дом архитектурной книги»

Об’єкт:
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. І.
Заболотного.
Характер локації:
Будівля втоплено від червоної лінії. Візуального орієнтира немає. територія перед
бібліотекою масштабна, але зараз використовується як стихійна парковка. Благоустрій відсутня. Бібліотека недоступна для маломобільних відвідувачів. Задній двір відведено виключно під технічну функцію.
Особливість бібліотеки:
Кімната рідкісної книги – для маломобільних груп відвідувачів без додаткової допомоги персоналу недоступна, так як розташовується на третьому поверсі будівлі. Раритетні меблі: картотека, книжкові шафи, крісла – викликають інтерес особливо у закордонних відвідувачів.
Інтер’єр залу: дворівневе широкий простір з панорамним вікном –
універсального призначення. Кухня самообслуговування – зона відпочинку, зона зустрічей і обговорень. Буккроссинг – як метод причетності читачів з бібліотекою.

Мета проекту:
За допомогою елементів дизайну підкреслити унікальність і значимість бібліотеки.
Збільшити кількість відвідувачів і читачів бібліотеки.
Основна цільова аудиторія: Архітектори та студенти архітектурно-будівельних вузів. Люди суміжних професій зацікавлені у співпраці: потенційні замовники або суміжники. концепція:
Бібліотека – будинок для книги. Кожна з зон бібліотеки зберігає свою
первісну функцію, але проводячи аналогію з зонами будинку ми робимо простір будівлі гостинним і цікавим. Як і в будь-якому будинку, в бібліотеці з’являються: хол, кухня, вітальня, дитяча кімната і кабінет господаря.
Айдентика:
Пропонований нами логотип складається з символу і назви бібліотеки. символом виступає “закладка” як необхідний атрибут до кінця не прочитаної книги. алеперший поверх розглядається як окремий проект з окремим лого. стилістика стримана. Основні кольори: золотий – коштовність; темно синій – структурованість, зібраність. В системі навігації зберігаються колірні
поєднання і шрифт. Одним з елементів фірмового стилю є патерн, який може стати частиною декору приміщення, послужити фоном в документації або моженаноситься на сувенірну продукцію.
Екстер’єр:
Формуємо безбар’єрність середовища. Оскільки рельєф території нерівномірний, ми маємо можливість розділити в різних рівнях пішохідні і автомобільні потоки. Фішкою екстер’єру є металевий каркаса, який не тільки служить орієнтиром бібліотеки, а також має ряд призначень: інсталяційне простір, захист від перегріву простору вітальні, навіс для проведення заходів на вулиці. Мошен виділяємо територію під конструкцію, пішохідні доріжки. Додаємо елементи освітлення і мобільне благоустрій:
лавки, катки з озелененням, урни.
Для додаткового залучення уваги до території, біля кухні
самообслуговування розміщуємо літню терасу.
Планувальне рішення:
Формуємо безбар’єрне середовище: підлогу без перепадів, порогів, дверні прорізи збільшуємо для можливості проїзду інвалідного візка.
Максимально розширюємо простір за рахунок демонтажу перегородок. Згідно концепції проекту виділяємо необхідні зони.
Вестибюль перетворюємо в хол. Основні функції збережені, але змінюється дизайн пространства.За рахунок раніше демонтованої перегородки, формуємо нове простір вбиральні, через яку можна відразу пройти у вітальню. Основною зоною першого поверху виступає дворівнева вітальня: перший рівень – універсальний простір для заходів, з можливістю трансформування за рахунок мобільних перегородок; у другому рівні маємо додаткові шафки для книг і місця для читання. Вітальня з’єднана з невеликою експозиційної зоною. У зоні для змінної експозиції відвідувачі зможуть побачити рідкісні книжкові екземпляри. Раніше вони не були доступні для перегляду маломобільної групою читачів.
Кабінет Заболотного відрізняється дизайном – тут ми розміщуємо раритетні меблі і створюємо максимально зручні умови для індивідуальної роботи з книгою. граючи на контрасті, ми в консервативний класичний інтер’єр додаємо кілька скляних напівбоксів – осередки на одного читача. З кабінету можна вийти на
задній дворик. Дворик благоустроюємо створюючи можливість для тихої бесіди відвідувачів бібліотеки. Передбачаємо наявність дитячої ігрової зони. Збільшуємо дитячу кімнату в розмірі за рахунок демонтажу перегородки. Для створення комфортного зонування, з правильним розподілом звуку і акустикою в зоні вітальні ми використовуємо: – звукопоглинальні плити КНАУФ CLEANEO AKUSTIK
– звукову панель КНАУФ SOUNDBOARD – звукоізоляційні панелі КНАУФ W143 у кабінеті:
– звукопоглинальні плити КНАУФ CLEANEO AKUSTIK
в дитячій кімнаті:
– звукоізоляційні панелі КНАУФ W143 може стати частиною декору приміщення, послужити фоном в документації або може наноситься на сувенірну продукцію.

Екстер’єр:
Формуємо безбар’єрність середовища. Оскільки рельєф території нерівномірний, ми маємо можливість розділити в різних рівнях пішохідні і автомобільні потоки. Фішкою екстер’єру є металевий каркаса, який не тільки служить орієнтиром бібліотеки, а також має ряд призначень: інсталяційне простір, захист від перегріву простору вітальні, навіс для проведення заходів на вулиці. Мошен виділяємо територію під конструкцію, пішохідні доріжки. Додаємо елементи освітлення і мобільне благоустрій: лавки, катки з озелененням, урни.
Для додаткового залучення уваги до території, біля кухні самообслуговування розміщуємо літню терасу.
Планувальне рішення: Формуємо безбар’єрне середовище: підлогу без перепадів, порогів, дверні прорізи збільшуємо для можливості проїзду інвалідного візка. Максимально розширюємо простір за рахунок демонтажу перегородок. Згідно концепції проекту виділяємо необхідні зони. Вестибюль перетворюємо в хол. Основні функції збережені, але змінюється дизайн пространства.За рахунок раніше демонтованої перегородки, формуємо нове простір вбиральні, через яку можна відразу пройти у вітальню. Основною зоною першого поверху виступає дворівнева вітальня: перший рівень – універсальний простір для заходів, з можливістю трансформування за рахунок мобільних перегородок; у другому рівні маємо додаткові шафки для книг і місця для читання. Вітальня з’єднана з невеликою експозиційної зоною. У зоні для змінної експозиції відвідувачі зможуть побачити рідкісні книжкові екземпляри. Раніше вони не
були доступні для перегляду маломобільної групою читачів.
Кабінет Заболотного відрізняється дизайном – тут ми розміщуємо раритетні меблі і створюємо максимально зручні умови для індивідуальної роботи з книгою. граючи на контрасті, ми в консервативний класичний інтер’єр додаємо кілька скляних напівбоксів – осередки на одного читача. З кабінету можна вийти на
задній дворик. Дворик благоустроюємо створюючи можливість для тихої бесіди відвідувачів бібліотеки. Передбачаємо наявність дитячої ігрової зони. Збільшуємо дитячу кімнату в розмірі за рахунок демонтажу перегородки. Для створення комфортного зонування, з правильним розподілом звуку і акустикою в зоні вітальні ми використовуємо: – звукопоглинальні плити КНАУФ CLEANEO AKUSTIK
– звукову панель КНАУФ SOUNDBOARD – звукоізоляційні панелі КНАУФ W143 у кабінеті: – звукопоглинальні плити КНАУФ CLEANEO AKUSTIK
в дитячій кімнаті: – звукоізоляційні панелі КНАУФ W143

Завантажити pdf

9123790

2 місце

Гавеля Наталія Віталіївна,
Стрипа Юліана Іванівна
Плесницький Дмитро Романович,
Дячок Владислав Анатолійович,
Линда Вікторія Петрівна
Концепция модернизации библиотеки «Вуса Заболотного»

Предметом роботи нашої команди була єдина концепція модернізації бібліотеки
включаючи:

Завантажити pdf

8565370

1 місце

Бончик Оксана Олександрівна
Рефункціоналізація промислової будівлі з облаштуванням конференц центру.
м. Львів

РЕФУНКЦІОНАЛІЗАЦІЯ промислових будівель є доволі актуальною, оскількі суспільство висуває все нові вимоги до НАВКОЛИШНЬОГО середовища, відповідно і до занедбаніх промислових комплексів, що знаходяться в полотні міської забудови. Процес рефункціоналізації це власне шлях від історічного досвіду до сучасної практики. Нам треба навчітіся цінуваті архітектуру минулого та, більш того, вдихати в неї нове життя, а не руйнувати її.

У 1945-1946 роках було введено в експлуатацію завод «Львівсільмаш», Який почав виготовляти апарати для БОРОТЬБИ зі шкідніками сільськогосподарських культур та рослин. У 2003 году розпочато процес санації підприємства, але в продовж наступних років його борг лише зріс. В останні роки «Львівсільмаш» потерпає від атак рейдерів та суперечок у керівніцтві заводу. У процесі дослідження ділянки заводу було виявлено, что більшість будівель знаходяться у жахливому стані і вже давно не експлуатується. Серед них особливо архітектурну виразність має будівля котельні заводу. Саме її рефункціоналізація і є основою проекту. Прийнято рішення створити на базі колішньої котельні конференц центр. Важливим є пошук у взаємовпливі між конференц центром та міським простором, найближчі забудови та сусідніми об’єктами (аеропорт та залізничний вокзал), які відіграють важліву роль у жітті міста та мають власний закритого акціонерного структуру й процеси, Які бажано не порушуваті. Генплан опрацьованої территорії включає зону інтегрального простору (рекреаційні зони, лекторій- амфітеатр, простір спілкування (включаючі комунікативні бокси), а такоже рекреаційні кишені з місцямі для сидінь, что розташовані между імітованими зеленими пагорбами). Особлива увага пріділена збереження існуючої зеленої зони, що створює сприятливу атмосферу між будівлями центру дитячої творчості та стартап боксом.

Завантажити pdf

9234258

2 місце

Дерезнiченко Володимир Володимирович
Renovation project «Concept ONE CAPSULE»
м. Токіо

Реновація капсули
Обидва слова – реновація і капсула – досить рідкісні для звичайної архітектурної практики слова, тим більше – їх об’єднання в одному проекті. Капсульна архітектура знаходиться на даний момент в архітектурній теорії в області примарною архітектури, чиї кордони розмиті і безліч капсульних будівель зараховуються до великого списку модернових архітектурних течій і досліджень прогресивного з точки зору архітектури ХХ століття. Те ж можна сказати і про примарність капсульні Вежі Накагін, всередині якої і проводиться реновація капсули – неясне майбутнє капсульної вежі практично розчиняє будівлю в розпростертим вакуумі розрослася Токійської забудови. З іншого боку – реновація, що є іноді єдиною практикою точково обраних архітекторів, посвящяется себе в історію архітектури, стаючи на захист потенційних кращих її зразків, і знають численні підводні камені в проектах по реновації. Так вийшло що при переїзді в Токіо не тільки міське оточення а й архітектурна активність у автора різко змінилася. Реновація однієї капсули для перетворення її знову в житлове приміщення є колаборацією ідей, в рамках яких автор є відповідальним за частину дизайну.
Вежа, яка засвоює саму себе Капсульна вежа є іконою архітектурного стилю Метаболізм, представники якої відкрили світовій публіці одні з найсміливіших і що важливо – реалізованих прикладів архітектури необмеженої за часом, здатної до постійного зростання і розширення за допомогою доповнення нових елементів і поновлення старих. Звідси випливає початковий концепт про заміну капсул на нові по закінченню 25 років. Однак за цей час парадигми змінилися, і питання реалізації повис в повітрі. Однак за цей час капсульна вежа зазнала на противагу зовнішньому зміни внутрішній метаболізм і почала жити своїм життям незалежно від навколишнього міського простору. Замість радикального позбавлення від старих капсул одномоментно (як осіннє листя) капсули стали ремонтуватися самими жителями – будівля потроху почало набувати імунітет до важкого становища в якому воно опинилося. Зараз будівля є не тільки наочним фізичним прикладом для вивчення архітектури, а й одним з цікавих прикладів в архітектурній теорії, як будівля змінює свій функціонал, рівно, як і те, як популярність архітектури та туристична цінність можуть стати рятівними для багатьох старіючих будівель.

Реновація в мініатюрі
Капсульна архітектура, маяком якої можна практично назвати капсульну вежу Накагін, іноді зводиться в своєму понятті до капсул як таких, відкидаючи інші елементи будівлі як структура, основні опорні елементи, елементи циркуляції і з’єднання. В цілому кажучи,
капсули можуть накладатися як конструктор одні на інші, будучи самі по собі конструктивними елементами. Так, наприклад, контейнерна архітектура починається тільки з одного контейнера. Цей феномен відкриває можливість тестувати можливу реновацію всієї будівлі на прикладі однієї капсули. При реновації капсули можливе вивчення всіх особливостей дизайну, рівно, як і його недоліків. Обидві сторони можна спроектувати на площину сучасних вимог до архітектури та якщо новий дизайн добре вливається в ці парадигми – вся будівля може перейняти цей потенціал. Грунтуючись на цій ідеї і вищесказаному бекграунд був сформований концепт дизайну інтер’єру та проект реновації, в той час як був сформований і чіткий девелоперський план про функціонування оновленої капсули.
Мансли капсул (Monthly capsule) У цих рамках даний проект не звужується лише в рамки архітектури або дизайну інтер’єру. Нова капсула ставиться на краудфандінг в рамках спонсорування. Таким чином все надають фінансову підтримку отримують внесену суму назад разом з дивідендами. Зібрані гроші витрачаються на проект реновації і нова капсула починає функціонувати як міні-готель. Проект бере також на себе функції управління цим бізнесом і отримані кошти починають виплачуватися назад спонсорам. Схема показує свою ефективність – в результаті одного фінансового витка одна капсула повністю реновіруется. Зв’язок таких проектів або один великий проект реновації, який включає не тільки архітектурну складову, може врятувати не тільки капсульну вежу, а й безліч видатних будівель в схожих умовах.

Дизайн
Опис дизайну спеціально ставиться на друге місце після девелоперського плану, так як іноді одного лише архітектурного проекту стає недостатньо при вирішенні конкретних Челендж з якими може стикатися архітектор в своїй практиці. Тим не менш, це не робить архітектурну експертизу менш важливою. Як і безліч дизайн-рішень даний концепт базується на вивченні обставин всередині яких дизайн повинен працювати. Так, наприклад, проект реновації є збереження оригінальних елементів, але в капсулі була відсутня оригінальна меблі в зв’язку з ветшаніе. Це послужило приводом замість прагнення перебудувати оригінальний дизайн – переосмислити його і створити новий на його основі. Так була спроектована капсульна меблі – вбудовані шафи – одночасно ергономічні і відображають традиційний японський шафа Oshiire, і капсульна меблі – складаються стіл і стілець, спроектовані спеціально для капсули, щоб безпосередньо відображати її зміст. Поліфункціональність капсули об’єднує в собі кілька ідей – софа обладнується в одному з вбудованих шаф. Ця софа ставиться безпосередньо в єдиній зв’язці з вікном, що має чудовий вигляд на Токійську затоку. Одночасно нижче в той же шафа забирається японський матрац – футон службовець ліжком і є безпосереднім елементом японської культури. Але, незважаючи на це, капсула є високотехнологічним інструментом, що об’єднує в собі функції розумного будинку і ідеї інтернету речей, оперованих зі смартфона. Наостанок капсульний дизайн має модерновий українську вишиванку на одній зі стін. Це самоідентифікація приміщення. Так як багато жителів підлаштували дизайн своїх капсул під свої потреби і стиль життя – в будівлі немає двох схожих капсул. Дизайн капсульної вежі сам по собі дозволяє представити кожну капсулу інтерпретацією бачення футуристичного майбутнього в очах її власника.

Використання технологій KNAUF
Вибір матеріалів KNAUF грунтувався на логістичної доступності. Так як бюджет реновації обмежений низкою факторів, був переглянутий японський каталог Knauf Insulation Japan де теплоізоляція ECOBATT прекрасно підходила для заміни небезпечної теплоізоляції азбестом усередині стін капсули, що використовувалися в 70-е. Екологічність нового матеріалу також перегукується з сучасними трендами стійкої архітектури та зменшення забруднення навколишнього середовища через будівельного сектора.

Завантажити pdf

9172965

3 місце

Бабак Ольга Миколаївна
Дроженец Ігор
Реновація гарматного дворика меморіалу 411 батареї під тематичне кафе
м. Одеса


«Реновація гарматного дворика меморіалу 411 батареї під тематичне кафе»

1. Загальні дані
Об’єкт проектування розташований в меморіальному парку героїчної оборони 411-ї берегової батареї в м Одеса. Парк обмежений з СЗ – вул. Марії Демченко, з СВ – вул. Горіхова, з ЮВ – вул. Миколи Троїцького. Зв’язок з центром та іншими районами міста здійснюється за допомогою маршрутних таксі № 127, 175, 191, 197, 185 і трамвая № 19. Парк оточений житловими будинками, зонами спеціального, навчального та туристичного використання. З Пд розташована Південна станція біологічного очищення. У пішохідній доступності набережна. На площі в 16 га розташувався своєрідний музей під відкритим небом з розгорнутою експозицією зразків військової техніки і озброєння основних родів і видів збройних сил періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Батарея складалася з трьох вогневих позицій, на кожній з яких знаходилося 180-мм гармата. Зараз збереглося тільки одне знаряддя. Ділянкою дослідження є комплекс з музею героїчної оборони Одеси і трьох гарматних двориків. Об’єктом проектування є крайній гарматний дворик, розташований з СВ від центральної композиції комплексу. Основною метою проекту є розвиток меморіальної бази парку з використанням нових технологій, популяризація та доступність для всіх груп населення, реновація гарматних двориків з урахуванням сучасних вимог і оновлення музейної експозиції.

2. Історична довідка
Будівництво стаціонарної позиції 411-ої батареї велося в травні 1934 – червні 1936 роках, в районі Дачі Ковалевського, нинішньої південної околиці Одеси, де закінчується Одеську затоку і починається відкрите море. Ця обставина і стало вирішальним у виборі місця для будівництва 411 берегової батареї, 412 батарея розташовувалася на іншій стороні затоки, що дозволило тримати акваторію бухти під кинджальним перехресним вогнем.
Використовувалися всі передові технології того часу, ставилося завдання забезпечити автономність військового об’єкта при можливій блокаді і виконання різних бойових завдань. Командний пункт, гарматні дворики і каземати з’єднувалися підземними ходами, всередині бункера на глибині 20 метрів знаходилася своя силова станція. Бункери захищали два шари броньованої 30-мм сталі і шар залізобетону товщиною до 1 метра.
Під товщею землі, заліза і бетону знаходився ціле містечко зі своєю електростанцією, радіотелефоном, складною системою вентиляції, відкачування грунтових вод, котельні установкою, водопроводом, артезіанською свердловиною, паровим опаленням, приміщеннями для особового складу, складами для палива, продовольства і боєприпасів. 356 чоловік особового складу батареї забезпечувалися питною водою. У 300 метрах від вогневих позицій стояли наземні казарми для службовців батареї, з підсобним господарством. До війни тут навіть вирощували свиней.
На поверхні, в залізобетонних канонірам знаходилися лише знаряддя з надбудованими зверху металевими будиночками, що імітують селянські хати для маскування. Всі 3 гарматних дворика були з’єднані між собою підземним проходом, крім того, батарея мала центральний пост наведення, який знаходився на командному посту на березі моря, з’єднаному підземним ходом через силову станцію (триповерхова будівля під землею і бетоном з трьома потужними дизелями) з гарматами.

За словами старшого наукового співробітника історико-краєзнавчого музею, військового історика Василя Прокоф’єва, успіх одеських батарей, крім, звичайно ж, професіоналізму особового складу, полягав в продуманої маскування позицій. «Кожну оточувала насип, повністю приховувала знаряддя з опущеним стволом. Під час стрілянини майданчик, на якій працювали сім чоловік вогневого розрахунку і двоє матросів, які подавали снаряди, накривалася щільною маскувальною сіткою, яку підфарбовували в колір навколишнього рослинності. Коли знаряддя припиняло вогонь і опускала стовбур, над вежею замикалися алюмінієві щити з імітацією дикого винограду, перетворюючись в непримітні дачні сарайчики », – розповідає фахівець. Перший раз 411-я вступила в бій 5 серпня, в день, коли почалася облога Одеси. Тільки її гармати могли вразити ворога, окопався на правому березі Дністровського лиману в районі Аккерманській фортеці. Як розповідає Василь Прокоф’єв, для стрільби на максимальну відстань артилеристам доводилося посилати снаряди на висоту 18 км, звідки вони майже прямовисно падали на позиції військ противника. «Коли почався обстріл, румуни подумали, що їх бомбить авіація і почали безладно обстрілювати повітря з усіх знарядь», – каже історик. В останні дні оборони Одеси батареї 42-го дивізіону дострілювали залишився боєзапас, причому інтервал між залпами був по 10-15 секунд. Невпинної стріляниною було земітовано комбінований удар, ніби Григорівського десанту. Румунські війська очікували від захисників міста нищівної контрнаступу і зміцнювалися на своїх позиціях, не здогадуючись, що в цей момент Одесу обороняли кілька батарей і нечисленний ар’єргард. За три дні до здачі Одеси в кожну з батарей дивізіону доставили вибухівку. Артилеристам зачитали датований 1-м жовтнем наказ про необхідність відступу. Воїни вкрай негативно поставилися до цього, але робити було нічого – наказ є наказ. В останні дні гарнізони батарей скоротили до мінімуму, залишивши з 600 чоловік особового складу лише 120. Саме стільки могли взяти на борт рибальські сейнери «Тайфун», «Одеський-1» і «Красін». Останній бій на 411-й батареї вели всього 40 чоловік, замість покладених по штату 280. Денненбург стверджує, що підрив батареї і евакуація залишків гарнізону були здійснені без сучка і задирки. Разом з тим, існують і інші свідоцтва, згідно з якими останній день 411-ї пройшов не так гладко. «Честь» підпалювати бікфордів шнур випала командиру вогневого розрахунку першої гармати Павлу Бойко. О третій годині ночі 16 жовтня він спустився в бетонну фортеця, яка протягом багатьох тижнів була для воїна будинком. Тут між канонади бійці перекидалися жартами, згадували мирне життя і ділилися планами на майбутнє. У день 45-річчя визволення Одеси від фашистських загарбників навесні 1989 р ветерани ВВВ, воїни-інтернаціоналісти, трудівники підприємств та учні шкіл м.Одеси посадили паралельно позиції 411 батареї, як спадкоємність поколінь 168 каштанів – на згадку про одеситів, які загинули в Афганістані, назвавши її Алеєю пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. 9 травня 2006 року, митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел урочисто заклав камінь у фундамент храму на території меморіалу на честь святого великомученика Георгія Побідоносця, покровителя православного воїнства і пам’ятною дошкою про чорноморський флот.

3. Сучасний стан У трьох позицій 411-й різні пошкодження. Найбільше дісталося північній: швидше за все, під неї заклали найсильніший заряд. Зовні видно бетонний ковпак, під яким інженерний геній генерал-лейтенанта Дмитра Карбишева (начкафедри військово-інженерної справи Академії Генштабу, за неперевіреними даними, саме він проектував батарею) розмістив цілий військове містечко. На другій позиції, наведеної у відносно презентабельний вигляд, встановлена ​​180-мм гармата, яку привезли в 1983 році з однотипною батареї порту Радянська Гавань. На інших позиціях замість гармат ростуть невеликі деревця. Найбільших руйнувань там, де розпечені гази виходили на поверхню – це щілини шахт, з яких подавалися снаряди. Величезні шматки залізобетону ніби відірвані невідомим велетнем в нападі люті. Броня поїдена глибокими віспинами від осколків. У підземній частині збереглися кубрик командного складу. Залишилися балки дерев’яних двоярусних ліжок, труби вентиляції та сантехніки, силові кабелі товщиною в п’ять сантиметрів, видно місця кріплень електромоторів, які допомагали подавати важезні снаряди з 23-метрової глибини. Більшість перегородок зруйновані, пошкоджені навіть несучі стіни товщиною більше метра. Сьогодні ніякої техніки немає, а рівень підгрунтової вологи через що протікають міського водопроводу і каналізації, незаконних врізок і т.д. підвищився в рази, і вода затопила нижні поверхи батареї. Наприклад, під північною (третьої) вогневої позицією 18-метрова шахта, яка веде в артпогреб, затоплена повністю.

4. Концепція
Меморіальні парки створювалися і створюються для ознайомлення з історичними ландшафтами, подіями, життям видатних людей і мають велике ідеологічне значення. На сучасному етапі бурхливий розвиток міст, щільних забудов будівель і споруд, а також транспортних шляхів стало причиною втрати почуття необхідності зберігати спадщину. Однак, значення меморіальних монументів і парків навколо них дуже високо. У всі часи меморіальні простору наділялися духовним змістом і ставлення людей до збереження цих просторів служило показником морального стану суспільства. Шанування людей, що жили до нас – це збереження зв’язку часів, необхідна частина духовності культури, пов’язаної з моральної та виховної цінністю меморіальних парків.  Основною ідеєю проекту є формування меморіального комплексу. Пропонується розширити музейну експозицію, задіяти підземну частину, відновити каземати і організувати інтерактивне простір. Проектом передбачена зв’язок музею з казематами і гарматними двориками. Сформовано сценарій руху, де відправною точкою є будівля музею, звідки відвідувач спускається в підземний коридор, який веде в три каземату. Пропонується переосмислити функціональне зонування музею, доповнимо його лекторієм і інтерактивним стендом з можливістю пошуку інформації. Перший каземат і гарматний дворик над ним є продовженням музейної експозиції з численною військовою атрибутикою і відомостей про історичних особистостей і події. Другий – реконструкція умов проживання в період оборони міста зі збереженням гармати на бойовій позиції. Відвідувачам пропонується зануритися в атмосферу «військового часу», вивчивши в ігровому форматі необхідні матеріали. Третій – тематичне кафе, оснащене декораціями, відповідною атрибутикою і реалістичною бутафорією. Все оточення дає можливість опинитися в «іншому часі» і зануритися в те, що відбувається, починаючи від кімнати солдатів і закінчуючи сухим пайком в залі кафе. Вхід в кафе здійснюється з наземної і підземної частини. Причому підземний є завершальною крапкою екскурсії. долаючи «Тернистий шлях» відвідувач має можливість покуштувати польової кухні в залі кафе. Пропонується перекрити гарматний дворик для створення потрібного акустичного ефекту при використанні звукового впливу, що відтворює історичні умови.

Завантажити pdf

9585380

1 місце

Рябокінь Олександр Віталійович
Буденко Наталія Василівна
Дробишеве Анна Володимирівна
Концепція розміщення Бази відпочинку «Оріль» в смт Кіровське
м. Дніпро

КОНЦЕПЦІЯ РОЗМІЩЕННЯ БАЗИ ВІДПОЧИНКУ «ОРІЛЬ» В СМТ КІРОВСЬКЕ

1. Характеристика місця розташування об’єкта. Майданчик, на якому планується розміщення бази відпочинку, знаходиться на території колишньої занедбаної туристичної бази в с.м.т. Кіровське і займає территорию 4,2 га. На майданчику знаходяться одно – двоповерхові будівлі, що мають бути знесені, а також проїзди, майданчики, мережа підземних коммунікацій. Головну роль в якісній оцінці майданчика грає неповторний ландшафт. Унікальний природній характер місцевості утворює сосновий ліс, який займає більшу частину території й виходить зеленою стіною на мальовничий берег річки Оріль.

2. Основні завдання конкурсного проекту:
Розробити концепцію планувальної структури бази відпочинку, яка б органічно вписувалась в існуюче природнє середовище. Створити високий рівень естетиного та побутового комфорту без регламентованного строку проживання. Передбачити заходи, які б покращили екологічні умови у зв’язку з частковою заболоченністю прибережної зони.

3.Основні решення:
Для отримання результативної відповіді на поставлені задачі в запропонованій нами концепції розглядається варіант використання формату морських контейнерів для транспортування готових номерів котеджного типу. В якості модульного блоку використовується стандартний 40- футовий грузовий контейнер (приблизно 2.4м х 12м). Один модуль- це окремий «плаский» номер, тоді як два зблоковані модулі утворюють дворівневий «мезонет». Загалом 20 номерів. Усе оздоблення виконуються в заводських умовах з використанням усього розмаїття продукції фірми Knauf. Після прибуття на будівельний майданчик , контейнери потрібно просто встановити на фундаментну плиту, зібрати як конструктор внутрішнє обладнання і підключити до комунальних мереж, що дозволяє швидко і економічно завершити будівництво, і що не менш важливо- не захаращувати природнє середовище різними будівельними процесами. Окрім того, за необхідності, так само легко можна буде розібрати об’єкти та транспортувати їх у інше місце. Окрім готельних номерів, модифіковані модулі з контейнерів використовуємо для будівель адміністрації, охорони, ресторану, SPA, пункту прокату човнів, катамаранів та рибальського знаряддя та господарського блоку. У данному проекті ми приймаємо наступні технічні рішення: Для покращення екологічних умов та дренування території паралельно руслу річки Оріль у заболоченій низині передбачається влаштування дренажного каналу. Утворений острів використовується як рекреаційна зона із розміщенням на ньому плоскісних спортивних споруд, пляжу, відкритого плавального басейну. Острів поєднується з основною територією бази за допомогою мосту. Захист від підтоплення здійснюється за рахунок проведення інженерних заходів по утворенню території з використанням грунту, розробленного в руслі каналу.

3.Висновки:
Основними перевагами нашого проектного рішення ми вважаємо:
Насамперед,-мінімальне втручання у сформоване природнє середовище. Видовжений в плані прямокутник котеджу чудово вписується в крок між висадженими соснами, зберігаючи ліс від вирубки. Окрім того, інші будівлі та споруди (адміністрація, ресторан, паркінг,тощо) ми розміщуємо на вільних від дерев ділянках.
Безпосередній вихід до води з кожного готельного номеру, а також безперервні види у дві сторони.

Завантажити pdf

9762921

2 місце

Рибчук Анна Василівна
Особливості архітектурного планування організації пансіонів навчальної спрямованості.
(На прикладі с. Конча-Заспа, Київської обл.)
м. Київ

Назва проекту: ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАНСІОНІВ НАВЧАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ
(на прикладі с.Конча-Заспа Київської області)
« Воспитывает не только или не столько сам воспитатель,
сколько среда, которая организуется наиболее выгодным образом »
А.С. Макаренко Однією з життєво важливих для підростаючого покоління задач освітньої системи є надання допомоги та підтримку при вході школярів у світ соціального досвіду. В реалізації цю задачу важливу роль грає підготовка учня до творчої діяльності в подальшої освіти та професійної діяльності. Сформованість особистісних властивостей, що забезпечують його успішну соціально-психологічну адаптацію в суспільстві, соціальну активність та соціально-особистісний розвиток, дозволить забезпечити готовність учня до безперервної освіти. Школьнику повинні бути надані максимальні можливості для формування у нього потреби в творчій діяльності, навики лідерства як безпрецедентні умови становлення особистості, що володіє інноваційним мислення. Це вимагає від викладача виявлення та розвитку творчої потенції дитини, а від самого вчителя – інноваційного педагогічного творчості. Для задоволення потреб сучасної суспільства від учителя потрібна висока культура, сформована система цінностей, зацікавленість педагога в розвитку творчого потенціалу своїх учнів, здатність до інноваційної діяльності, вдосконалення та професійній активності. Незважаючи на важливість інновацій у економічному розвитку країни, ця сфера залишається мало дослідженою, а сам слово “інновації” для більшості є маловідомим Сьогодні інновації – не окремі явища і не лінійні ланцюжки, як і раніше.

Вони системні. Вони виникають в результаті 9762921 складних взаємодій між багатьма людьми, організаціями, середовищем. Формула інновацій можна представити так:
Інновації = Винахід × Підприємницька діяльність, де Підприємницька діяльність» розуміється в широкому сенсі. Це людина, яка генерує ідеї, перетворює їх у те, що стане цінним для оточуючих. В системі освіти під інноваціями розуміється процес вдосконалення педагогічних технологій, сукупності методів, прийомів і засобів навчання. В даний час інноваційна педагогічна діяльність є одним з істотних компонентів освітньої діяльності будь-якого навчального закладу. І це не випадково. Саме інноваційна діяльність не стільки створює основу для створення конкурентно-здатності тієї чи іншої установи на ринку освітніх послуг, але і визначає напрямки професійного зростання педагога, його творчого пошуку, реально сприяє особистісному зростанню вихованців. Тому інноваційна діяльність нерозривно пов’язана з науково-методичною діяльністю педагогів і навчально-дослідницького учнів. Розкриття, розвиток і формування творчих обдарувань, здібностей і мислення особистості можливі лише на основі систематичного застосування в школах принципово нового типу навчальних комплексів, що забезпечують корінне перетворення змісту і технології навчально-виховного процесу. Інновації в навчанні – це нові методики викладання, нові способи організації занять, нововведення в організації змісту освіти і методи оцінювання освітнього результату.

Завантажити pdf

9101258

3 місце

Дунай Марк Костянтинович
Концепція яхт-клубу «YACHT CAMP PIXEL»

м. Дніпро

Завантажити pdf

9076359

1 місце

Дунай Марк Костянтинович
Концепція яхт-клубу «YACHT CAMP PIXEL»

м. Одеса

Завантажити pdf

9741442

3 місце
Категорія «Туристичні будівлі»
Науково-виставковий центр навчального простору

м. Запоріжжя, о. Хотиця

Завантажити pdf

9252564

Категорія «Туристичні будівлі»
Nikoloz Kasradze
Sofia Gasviani
Тбілісі

Завантажити pdf

8931191

Категорія «Інтер’єр»
Чаклош Владислав Олегович
Чаклош Олександра Андріївна
Одеса

Завантажити pdf

9017353
Ващенко Анна Сергіївна
Ващенко Віталій Олегович
Рустем Халмурадов Полатдурдиевіч
Одеса

Реновація культурно-туристичного комплексу
«Dunabe Point» у Вилковому

Вилкове – унікальне місто на воді, який є головним виходом в Українську Дельту Дунаю. Спільно з міською владою ми створили ідею реконструкції будівлі колишнього кінотеатру ім. Горького, яке зараз знаходиться в аварійному стані. Сама ідея полягає в тому, щоб створити сучасний туристичний інформаційний центр – Dunabe Point. Будівля має бути новим культурним центром, завдяки якому Вилкове підніметься ще на одну сходинку в своєму розвитку. В даному центрі запроектовані: виставковий зал, багатофункціональний зал для перегляду фільмів і театральних аматорських постановок, приміщення під коворкінг, а також, сучасна кав’ярня.
Тут молодь матиме можливість отримувати інформацію про визначні пам’ятки і історичні цінності регіону, брати участь в заходах і екскурсійних маршрутах. Реновація відбувається завдяки матеріалам компанії Knauf для створення енергоефективного будинку. 1) Для приміщення конференц-залу і кінотеатру використовуються підвісні стелі із застосуванням плит Кнауф-Акустика П127 С1 суцільна перфорація 8/18 КР. Акустичні панелі фарбуються в темно-сірий колір 2) Сонячні панелі 3) Утеплення фасадів Knauf Ecose Technology для теплоізоляції 4) Використання LED освітлення

Завантажити pdf

5078951

Гавеля Наталія Віталіївна
Коваль Ольга Сергіївна
Рибчук Анна Василівна
Левченко Гліб Дмитрович

Концепція реновації бази відпочинку «Люстдорф». Відродження.

Завантажити pdf

5564278

Цуман Кирилл Михайлович
Кільова Юлія Вікторівна
Попович Євгеній Марчелович
Коваль Віктор Вікторови

Завантажити pdf

6020253

Гавеля Наталія Віталіївна
Азёма Наталія Юріївна
Левченко Гліб Дмитрович
Огонченко Павло Денисович
Гайдей Артем Радіславовіч

Головещенко Вікторія Володимирівна
Небережна річки Прут як невід’ємна частина громадського простору міста Чернівці.

Завантажити pdf

2893316

Ващенко Віталій Олегович
Бадера Анна

Реновація таємниці

Завантажити pdf

5479962

Колодiн Олександр Романович
Чернат Євген Андрійович

Проект “Hostel SUBWAY”

Завантажити pdf

2887645

Ващенко Віталій Олегович
Бадера Анна

Проект ” Alpen, Rhein & Goethe
Архiтектурна студiя NOVI

Завантажити pdf

5463634

Колодiн Олександр Романович

Громадський туалет OPEN

Завантажити pdf

5515247

Колодiн Олександр Романович
Чернат Євген Андрійович
Коцепція активізації та функціонування публічних просторів на території Рибальского острова
Архітектурна студія NOVI

Завантажити pdf

4904876

Рябокінь Олександр Віталійович

Розміщення культурно-освітнього ценртру «703» у контексті шснуючої забудови у місті Дніпро

І. Ціль ти завдання проекту.
Метою конкурсного проекту є:
1) перетворення території Соборної площі на більш якісне, сучасне та комфортне середовище. В тому числі завдяки включенню до архітектурного ансамблю Соборної площі культурно-освітнього центру, який повинен стати елементом, що долатиме протиріччя між ідеологічно та архітектурно надто контрастними Преображенським собором і мілітаристськими музеями – Діорамою «Битва за Дніпро» та музеєм АТО.
2) Пошук найбільш органічного та гармонійного образу, який би не навантажував існуючий ландшафт, а доповнював його.
ІІ. Містобудівна ситуація
Територія, на якій планується розміщення комплексу знаходиться в центральній частині міста в унікальному історичному середовищі у безпосередній близкості до пам’ятки архітектури національного значення- Преображенського собору. Слід зазначити, що творцями міста був закладений значно більший потенціал Соборної площі, аніж той , що є насьогодні. Паркова зона на разі виглядає занедбаною, без належного благоустрою. Щоб дана місцевість стала точкою тяжіння, місцем, де б мешканці Дніпра проводили багато часу, необхідно його осучаснити та наповнити актуальними функціями. Сьогодні існує потреба у виховані свідомого суспільства, обізнаного в питанні історії держави та народу, тому, на наш погляд, данний культурний центр буде запитуваним та популярним, як серед мешканців міста так і туристів і поверне Соборній площі забуту значущу містобудівну роль.
ІІI. Об’ємно-просторове рішення.
Як включити нову будівлю до існуючого середовища і не нашкодити йому? Відповідь проста – розмістити центр під землею. Заглиблення у формі кола розміщується на композиційній вісі між собором та діорамою ,немов шарнір, не порушуючи сприйняття звичної панорами. При цьому наповнення центру візуально сприймається з рівня землі, та ніби запрошує відвідувачів. Падуси, що закруглюються по периметру в «спіралі часу» утворюють цікаву форму , прообразом якої є квітка маку. Експозиційні зали розташовані в хронологічному порядку знизу до гори.Людина за допомогою ліфта ( а в перспективі можна передбачити вхід до центру зі станції метро Соборна) потрапляє до нижнього рівня будівлі.І поступово, піднімаючись догори,збагачується знаннями та враженнями і «сповнена» виходить з Центру на рівні землі прямо на територію парку.


Завантажити pdf

5524257

Колодiн Олександр Романович
Чернат Євген Андрійович
Проект CASTLE RESORT
Архітектурна студія NOVI

Завантажити pdf

5262941

Автор: Сидоренко Олена Олександрівна
Проект реновації промислової будівлі в торгово-виставковий комплекс

Завантажити pdf

7140878

Автор: Бахтін Дмитро Сергійович
Концепція реновації території порту в місті Одеса з розробкою будівлі морського вокзалу

Завантажити pdf

5069835

Головещенко Вікторія Володимирівна
Комплекс сортування та перероб побутових відходів в м. Чернівці
Архітектурна майстерня «DAR group»

Завантажити pdf

АК 193

Автор: Безцінна Екатерина Сергеевна
Реконструкція колишнього прибуткового будинку зі зміною функції на арт-галерею.
м. Дніпро

Завантажити pdf

АК 331

Автор 1: Михайлов Кирило Юрійович
Автор 2: Румілец Тетяна Сергіївна
м. Одеса

Завантажити pdf

АК  296

II премия

Автор: Рибчук Анна Василівна
м. Київ

Завантажити pdf

АК 258

III премія
Автор: Когут Михайло Ігорович
м. Львів

Завантажити pdf

AK 9194

Автор: Безцінна Екатерина Сергеевна
м. Дніпро

1. Дослідження

1.1 Соціологія

На сьогоднішній день в Україні існує гострий дефіцит установ дитячо-юнацького дозвілля, яке впливає на формування інноваційного потенціалу суспільства. Науково-технічний та творчий розвиток являють собою дві ізольовані області: науковотехнічна освіта здійснюється в школі, формалізоване і слабо орієнтоване на розвиток творчості та інновацій; при цьому культурні та дозвільні центри творчо орієнтовані, однак сфокусовані переважно на художніх напрямах.

Більшість функціонуючих культурно-дозвіллєвих закладів не задовольняють основні потреби ключових зацікавлених груп:

• суспільство зацікавлене у розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу у створенні прошарку населення, орієнтованого на вивчення наукоємних технологій;

• виріс попит батьків на новий інтерактивний, інтелектуально-пізнавальний формат дозвілля для дітей;

• діти воліють пізнавати природничо-наукові дисципліни у цікавій, пізнавальній формі, що сприяє задоволенню цікавості та створенню продуктів власної творчості.

Світовий досвід успішного вирішення таких завдань заснований на створенні інтерактивних науково-пізнавальних центрів і музеїв. Тільки в Європі таких центрів і музеїв близько 400, в США – близько 500, таким чином, на кожен мільйон жителів у розвинених країнах припадає по 1 музею. В Україні подібних музеїв не більше 2, та їх рівень значно відстає від аналогів, таких як Музей NEMO в Амстердамі, Children’s Museum of Indianapolis, Центр імені Коперника у Варшаві та інші.

Дніпропетровськ – місто з великим культурним і творчим потенціалом, з великою кількістю творчих об’єднань, які всеможливо намагаються заявити про себе. В той же час, в місті фактично відсутні місця для повноцінної реалізації активного розвитку сучасних мистецтв.

Завантажити pdf

AK 812

Автор: Вавушка Олексій Сергійович
м. Харків

На територіях які історично являли собою присадибні ділянки, в ХХ столітті почали масово впроваджуватися нові типи міських просторів. Зі старої міської тканини почали зникати елементи притаманні тому чи іншому періоду. Внаслідок збільшення щільності міста, відбулася зміна відношення до масштабу міста. Ми маємо те, що маємо зараз – міське середовище, яка не  пристосована для існування людини. Вулиці та райони, які пустують, тротуари які стали для нас небезпечні, парки, де немає місця людині. Це комплексний проект реконструкції кварталу, обмежений вулицями Мельникова, Громадянська, Харківська набережна і провулок. Музичний. Завдання полягало в збільшення щільності в центральних районах міста, створення якісної і безпечного середовища. Збереженні існуючої морфологи і парцеляції дворових ділянок, напівзамкненого і відкритого типів.

Створення публічних і рекреаційних просторів, з Повний спектр сервісного обслуговування. Навколишнє забудова характеризується в основному малоповерхової житловою забудовою кінця 19-го початку 20-го століття. Реакцією на це стала, напівзакрита квартальна забудова середньої поверховості по периметру кварталу, яка сформувала фронт вулиці з приміщеннями громадського призначення. Організація існуючого рельєфу дозволила зберегти приватність внутрішньоквартального житлового простору розділивши його на два плато, верхнє віддано суспільної функції з вбудованими приміщеннями офісів, магазинів і кафе, в перших поверхах житлових будівель. Нижні плато представлено публічним простором парку і навколишнього його будівлями громадського призначення – дитячий сад, галерея і театр.
Старі будівлі – генератор публічного різноманітності.  Історична забудова була включена в життя кварталу. Більшості будівель була присвоєна нова функція.

Завантажити pdf

Ak 221

Автор: Бокоч Олексій Васильович
Автор: Бокоч Олександр Васильович
м. Бердянськ

Мета проекту:
Тема реновації (або просто нового освоєння зі зміною функцій) колишніх промислових територій на берегах морів і річок, вже кілька десятків років відноситься до числа найактуальніших у розвитку багатьох міст. Наприклад, для Європи вже стали втіленої реальністю подібні приклади в Копенгагені на базі старого елеватора, в Берліні на території, що отримала назву Wasserstadt уздовж Rummelsburger Bucht, в Гельсінкі в районі Arabianranta на місці старого керамічного
виробництва або в Стокгольмі в одному з кращих житлових районів Європи Hammarby Sjostad. Важливою особливістю таких проектів є ступінь збереження старих промислових будівель, перетворених не тільки в нові культурні спортивні та наукові центри, а й масово в житлові будинки з використанням нових технологій.
Детально вивчивши європейський досвід реновації, то як перетворюються колишні промислові і портові території в найсучасніші паркові, житлові та наукові простору, як повертаються надовго виведені з використання або просто забуті людиною території в повноцінну рекреаційну середу. можливі шляхи
фінансування таких об’єктів з міських бюджетів, лише частково залежачи від державних грантів і програм. Наша мета перенести всі накопичені нами знання і досвід на українські реалії та реалізувати реновацію промислової території в м Бердянськ, існуючих на ній будівель і території набережної, створенням науково просвітницького центру, рекреаційних та житлових зон. підвести міське простір до етапу перетворення колишніх промислових територій і організації
комфортного середовища перебування і роботи людей.

Завантажити pdf

AK 909

Автор: Андрощук Алла Сергіївна
м. Київ

У зв’язку з гострою проблемою сьогодення України  це збереження тепла в будинках, оновлення пострадянських фасадів було розроблено дану  концепцію модернізації простору.

У проекті запропоновано: фасадну систему з використанням сучасних технологій і матеріалів компанії KNAUF.

Закладено принцип модульності  і трансформації. Запропоновано методи просторового пропорціонування територій.

Предметом проектування є територія із сформованою забудовою. У проекті  вирішені такі питання:


– Чому цю територію треба розвивати? Територія (Троещина, Осокорки) .

Абсолютно не масштабне, монотонне середовище,  яке складається з типових будівель. Запропонована ідея  допоможе урізноманітнити середовище в різні періоди року за допомогою варіації фасадних патернів.

– Що  не влаштовує людей, які перебувають на цій території?

Неестетичне, не орігинальне середовища,великі втрати тепла в зимній період, шум.

– Як зробити перебування на цій території комфортним?

Запропоновано інноваційні фасадні системи, які мають різне призначення, в різні періоди року. В зимній період фасади перших поверхів примагістралних територій, або дворових просторів будуть одягатися в патерну-фасадну систему (яка має безліч варіацій візерунків). Переваги такої системи – зменшення втрат тепла, звукоізоляція в зимній період. В літній період фасадна система знімається і трансформується в  покриття (навіси, літні павільйони,  кафе, дитячі майданчики, спортивні площадки, естрадні площадки, лекційні простори тощо), які захищають від сонця.
Завантажити pdf

AK 878

Автор: Рябокінь Олександр Віталійови
м. Дніпро

Завантажити pdf

AK 774

Автор: Тітаренко Любов Дмитрівна
м. Київ

Завантажити pdf

AK 771

Автор: Шандабура Тетяна Вікторівна
м. Київ

Завантажити pdf

AK 293

Автор: Гандзюк Юрій Юрійович
м. Дніпро

Розвиток території типового мікрорайону шляхом трансформації забудови для створення комфортного середовища

Завантажити pdf

AK 277

Автор: Кміть Ярина Олександрівна
Автор: Максимчук Христина Ярославівна
м. Львів

Завантажити pdf

AK 1258

Автор: David Dolidze Georgia
м. Тбілісі

Завантажити pdf

AK 880

Автор: Уваров Валентин Олександрович
Автор: Казаков Дмитро Олександрович
м. Київ

Завантажити pdf

AK 876

Автор: Сергій Іванов
Автор: Костецький
м. Львів

РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЇ ШЛЯХОМ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАБУДОВИ ДЛЯ
СТВОРЕННЯ КОМФОРТНОГО СЕРЕДОВИЩА
:
Дизайн просторів та функціональна адаптація
колишньої фабрики Генріха Блюменфельда
на вул. Б. Хмельницького, 4/6 у м. Львові
під центр мистецької дитячої творчості та розвитку

AK 624
Автор: Малий Олександр Віталійович
Автор: Красота Ірина Ігорівна
м. Київ

Завантажити pdf

AK 600
Автор: Федотова К.В.
м. Київ

Завантажити pdf

AK 292

Автор: Салій Катерина Сергіївна
м. Чернівці

Завантажити pdf

АК 622

Автор: Ващенко Катерина Володимирівна
м. Дніпро

AK 136

Автор: Адаменко Сергій Григорович
м. Полтава

Завантажити pdf

AK 9658

Автор 1: Зірчук Євгенія Олександрівна
м. Одеса

Основне завдання: Привести в порядок прибережну рекреаційну зону. Зробити її комфортною для перебування одеситів і туристів. Проект цікавий тим, що створює комфорт і незамінний зручність як для людей які проживають в Одесі, так і для численних приїжджих. Облагороджування території, що розглядається дозволяє нашому прекрасному місту розраховувати на залучення великої кількості туристів. Місто Одеса в даний час на увазі непростій ситуації в країні, є єдиним доступним морським узбережжям для літнього відпочинку і проведення відпусток. Таким чином цей захід з благоустрою буде дуже корисним і приверне нові інвестиції і прибуток до міського бюджету, отже дасть можливість для подальшого розвитку в різних галузях.
1.Тема: Розвиток території шляхом трансформації забудови для створення комфортного середовища.
2. Предметом проектування є територія зі сформованою забудовою. Основним завданням конкурсу є відповіді на питання:
– Чому цю територію треба розвивати?
– Що влаштовує або не влаштовує людей, які перебувають на цій території?
– Як зробити перебування на цій території комфортним?
– Чи існує потреба в реконструкції?
– Як реконструювати існуючі будівлі?
– Які заходи щодо санації, термомодернізації будуть найбільш ефективними?
– Як, застосовуючи передові будівельні матеріали і технології, досягти максимального соціального і економічного ефекту від реалізації проекту?
3. Для розкриття теми використано такий основний варіант трансформації забудови:

Завантажити pdf

АК 397

Автор: Смирнова Марія Павлівна
Автор: Сторожук Світлана Сергіївна
м. Одеса

Завантажити pdf